Ігумен Саватій Собко
Бог – це не ідеологія, не традиція і не сукупність обрядів. Бог – Живий. Бог – це Той, Хто стоїть біля дверей серця і чекає, коли Його впустять. Не на годину в неділю, не на Великдень і не в біді, а назавжди.
Тільки тоді, коли віра стає диханням, коли молитва – розмовою серця, коли милосердя – не виняток, а природа душі, ми починаємо по-справжньому жити з Богом.
Бо Царство Боже не будується з зовнішнього, а з внутрішнього. Не з вигляду, а з любові. Не з форми, а з істини.
І якщо ти справді шукаєш Бога – шукай Його не на поверхні, а в глибині. Не в ролях, а в правді. Не в релігійних регаліях, а в простому, щирому, покаянному серці.
Бог – не в гучних словах, а в тихому стуці совісті.
І якщо ти з Ним – це видно не з розп’яття на шиї, а з розп’яття в серці: коли ти вмираєш для зла і оживаєш для добра.
Підготував Олександр Голяченко
