В Україні є величезна кількість видатних постатей. Нам чужого не треба
***
Пихатий карлик російської літератури…
Кілька цікавих фактів про Пушкіна, котрих пересічний росіянин, який ним пишається, не знає. Взагалі, пересічний росіянин навряд чи згадає хоч один вірш “символу російської нації”, крім “Выпьем, няня, где же кружка” та “Буря мглою небо кроет”, но то таке.
1. Пушкін був дуже потворної зовнішності, з непропорційними рисами обличчя та крихітного зросту – лише 158 см. Через це він ніколи не входив до бальної зали зі своєю статною красунею-дружиною, яка мала 177 см.
Потворність спричиняла в ньому комплекс меншовартості, який він долав тим, що сам себе оголосив генієм, а також кидався за кожною спідницею. Дамам же було “по приколу” переспати з камер-юнкером такої чудернацької зовнішності. Те, що він письменник – знали небагато. Загалом кількість жінок (не рахуючи повій) доходить до 150. Серед них і дружини друзів, яким геній регулярно наставляв роги. Наприклад, Віра Вяземська, дружина Петра Вяземського.
2. Пушкін кидався й на чоловіків. Але з іншою метою. Маючи купу комплексів, він у кожному, навіть невинному зауваженні на свою адресу, бачив насмішку та образу. Пихатий і марнославний – так характеризував Пушкіна його близький друг, літературний критик, історик, перекладач, академік князь Петро Вяземський, див. п. 1. Пушкін сам проводився зухвало й спеціально наривався на дуель, але обставляв усе так, аби не він викликав, а викликали його. Не завжди, звичайно.
3. Аби мати додаткову перевагу на дуелях, Пушкін спеціально тренував руку, щоб тримати важкий дуельний пістолет, який було так влаштовано, що влучити з нього із відстані понад 10 метрів було практично неможливо, але й менш ніж на 10 метрів вельми проблематично. Вправи Пушкіна полягали в тому, що він мав ціпок, зроблений з мушкетного ствола, залитого свинцем, вагою 16 кілограмів, якою “качав” руку. Але улюбленим був інший, “легший” – лише 4 кілограми.
4. Загалом Пушкін мав 30 дуелей, з яких реально відбулося 5, включно з фатальною. Противники Пушкіна навмисне стріляли повз, після чого йому не залишалося нічого іншого, як відмовитися стріляти самому. Застрелити придворного, хоча й в чині лише камер-юнкера, означало нарватися на великі неприємності. З Дантесом “не проканало”. Хоча він усіляко уникав сварок. Навіть одружився на сестрі дружини Пушкіна. Не проканало.
5. Пушкіна так любили на росії, так ним пишалися і все таке, що у 1919 року його доньку уморили голодом. Марія Олександрівна Гартунг (уроджена Пушкіна) померла від голоду напередодні соціалістичного “жіночого дня” – 7 березня 1919 року у віці 86 років.
Ні, більшовицький міністр просвіти Луначарський, якого за пристрасть до оргій прозвали Лупанарським (лупанаріями у давньому Римі називалися будинки розпусти) навіть готував для неї “пенсію”, не поспішаючи, понад півроку. Пенсія “не встигла”. Зате сам Луначарський жер від пуза, беручи у кремлівській їдальні на дім по 7 обідів. Він, Ленін та інші товариші для себе – встигли.
Але зате зараз… О, скільки образ за те, що в Україні знімають пам`ятники письменнику країни, яка напала.
І да. Особисто я не вважаю Пушкіна великим поетом. По-се-ред-ність. Поруч з “Енеїдою” Котляревського жодна поема Пушкіна поряд не стояла. Якби ж то в Котляревського вклали хоча б десяту частину того, що московська пропаганда вгатила у розкрутку Пушкіна!
© Павло Бондаренко
P. S. Виявляється до сьогодні в українській Черкащині навіть скеля на честь Пушкіна була!!!