Інформаційний супротив. 305

Із Святом Різдва Христового! Хай кожен день буде ясним. Хай будуть душевні сили. Хай буде все, що просили. Хай будуть близькі здорові, Хай серце живе в любові.

Тримаймося! Україна переможе!

***

Коли я навчалася в університеті на психфаку, один з наших викладачів сказав:
«Батьки не завжди праві, але у вас є вибір, яке життя ви хочете прожити, і цей вибір у вас є, завдяки вашим батькам».

У наших батьків було не найпростіше життя. Я добре пам’ятаю своє дитинство. Я пам’ятаю, як мама та бабуся кип’ятили білизну та прали її вручну.

Я пам’ятаю, як ми жили, коли батькам по півроку не платили зарплату. І я пам’ятаю, зиму, коли в нас не було жодної їжі, як окрім картоплі та консервованих овочів з дачі.

Я пам’ятаю, як плакала моя мама, коли в школі вкрали моє змінне взуття і не було грошей, щоб купити нове.

У наших батьків надто багато сил витрачалося на те, щоб у нас був час.

Щоб ми вчилися, щоб наше життя було не таким, як у них. Так, вони жили неправильно. На нашу думку.

Але наше правильне, з відпочинком у санаторії, з походами в музей, з подорожами, з книгами та саморозвитком виросло на їхній картоплі. І на цьому картопляному полі серед своїх таких самих подруг вони навчилися бути щасливими.

А наше завдання поливати свій город і поважати те, що зробили інші. Спочатку поважати. А потім дякувати. І тільки після цього починається зростання.

© Олена Пастернак

Іл.: sve.yurchenko

Прокрутити вгору