В госпіталі краще не читати новини. Ти не можеш вивільнитись від агресії, яка виникає до внутрішніх ворогів. Я вважаю людей, які в неймовірно трагічний період українців наживаються на війні, розвивають корупційні схеми, – ворогами, подібних до росіянців. Я не хочу їх заяв про звільнення, я хочу їх несення покарання відповідно до законів воєнного часу, повної конфіскації майна на благо ЗСУ, цивільних, що постраждали. Я хочу, щоб Ірпінь, Буча, Маріуполь, Ізюм, Херсон, діти Дніпра, Вінниці, Броварів…приходили до них у снах.
Пафосні вигуки про 2023 – рік Перемоги, але і 2023, 24, 25 не відбудеться з внутрішнім ворогом. Так вкурвлює читати «експертів війни», ніби слухати Арестовича, особливо, коли ти на передовій.
Люди! Не чекайте, що повернуться військові й будуть наводити порядок. Чи моє улюблене – військові повернуться і їм місце в політиці. Та не хочуть всі військові, які реально знають, що таке війна, в політику. Вони хочуть займатися своєю улюбленою справою, просто жити в країні зі своєю хворою кукухою і знати, що Вася, Петро, Ніндзя, Хорс, Володя віддали своє життя не для того, щоб батальйон мажорів класно відпочивав у Франції, а частина посадовців заробляла на смерті Васі, Петра …Вони віддали життя за свободу і волю, безпеку і процвітання України, щоб реальні українські біженці повернулись додому з посмішками радості, щоб родини полеглих Героїв відчували гордість і розуміли чому, щоб військові повернулись додому і продовжували жити спокійним життям у незламній країні, що процвітає, і кількість травмованих на вулицях не лякала.
Люди дійте вже, бо фото печальних очей багатьох посадовців десь в Бучі, чи іншому місті з масовою трагедією – це така ж трагедія.
P/S – я легко можу спати на землі в броні, і ніяк не можу заснути на ліжку…
Підготував О.Голяченко
