Тут міністр кульури Ткаченко почав нести ахінєю про якусь “лагідну українізацію” на тимчасово окупованних територіях. Під приводом, що вони були довго під окупацією.
Тобто повторення того, що було до 14 року. Якісь “особливі умови”, “автономії”, “регіональні особливості”, “услишать Донбас”, ” у нас тут своя специфіка” та іншу туфту, яка призвела до відсутності контролю у цих регіонах та приводом до війни.
Ніяких “лагідних”. Ніяких “перехідних періодів”. Ніяких “автономій”. До речі, на різного роду автономіях у середині країни завжди наполягали тільки наші вороги Росія та Угорщина (думаю, що і Туреччина, яка помічає частину нашої території, як частину “тюрського світу” ( аналог “русского міра”) тільки поки що мовчить), які розглядають це як інструмент дезинтеграції нашої держави та реалізації своїх інтересів за рахунок українців.
Одразу чітке та неухильне виконання двох базових законів: «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та “Про національні меншини (спільноти) України”. Одні правила для всіх на всій території України, щоб не давати привід заносити гангрену сепаратизму в нашу країну. Луганська та Донецька області – це звичайні території України. Як і Крим – це звичайна область України без будь яких “але”.
Досить. Награлися.
Taras Zahorodniy
Підготував О.Голяченко
