Трохи з історії московітів
***
3 червня 1571 року Девлет Герай спалив Москву
2 червня цар Іван Грозний “великою поспішністю” виїхав із двома синами, скарбом, двором, слугами та опричниками… до Троїцького монастиря за 60 верст від Москви», — записав англійський дипломат Джером Горсей.
3 червня (24 травня за ст. ст.) 1571 р. татари почали плюдрування Москви. Московський воєвода князь Іван Бєльський замкнувся у кам’яному Кремлі, який без важкої облогової артилерії неможливо було взяти.
Девлет Герай і не збирався штурмувати Кремль (важкої облогової артилерії вони просто не мали) — татари підпалили посад. Сильний вітер розніс пожежу на всю дерев’яну Москву — за три години вона вигоріла практично повністю, разом із царським теремом у Кремлі та московським воєводою князем Іваном Бєльським включно.
За даними того ж англійського дипломата Джерома Горсея, в Москві до 1520 жило не менше 100 000 чоловік, а станом на 1580 рік не більще 30 тисяч.
Дипломатична мова 16 століття
“Великий хан милостиво припиняє випробування свого холопа Івана вогнем, мечем і голодом і посилає йому засіб для позбавлення від мук”.
З цими словами посол Девлет Герая вручив цареві іржавий ніж. Цим ножем Іван Грозний мав, з великодушного дозволу Девлет Герая, перерізати собі горло.
Відповідь Івана Грозного: «Не ти, собако хан, покарав мене вогнем і мечем, а Бог наш, Христос, вибрав тебе своїм знаряддям відплати за гріхи мої і мого народу. Але з Божою допомогою я сподіваюся помститися тобі, пес, і зробити тебе своїм холопом».., але горло різати собі не став.
Валерий Снегирёв
P. S. Вірш поета Петра Кізка у газеті Шлях перемоги, Мюнхен, 1961 рік.
Підготував О. Голяченко
