КРАПЕЛЬКА ДОЩУ НА ТВОЇХ ГУБАХ…
Ви п’єте каву вдома,
Чи, може, навіть в зручному кафе…
А в нього по кістках гуляє втома,
Бо кілограм десь сорок на собі несе.
А в нього руки в мозолях до крові,
А в нього ноги стерті до дірок
А в нього у ночі не світять зорі,
А в нього тільки присмак цигарок.
Ви п’єте каву… і життя триває…
А в нього вчора вбитий побратим
Убитий… розумієте? – не має!
Чому цей світ зробився геть не тим?
Ви п’єте каву… а у нього порох…
У перемішку з присмаком землі,
Й тягар такий на кілограмів сорок…
І гул снаряда дикий в голові.
Ви п’єте каву…. Добре, що удома…
За це вже хтось сьогодні заплатив…
Ціна болюча…. присмак сліз і втома,
Щоб ти цю каву просто неба пив.
~ Капелан ~ Гришин Артем ~
Андрій Мельник
Підготував О. Голяченко
