Володимир Парасюк:
Знаєте, що найбільше розриває з середини.
Пройшов ще один день, і всі хто з тобою живі і здорові. Думаєш ляжу в машині посплю. А тут звінок, що твій дуже близький друг, який на іншому напрямку загинув!
Я вже не знаю що думати. Як кожного разу подавляти в собі емоції! Просто не знаю! Це біль, страх і шалена моральна втома!
Багато до чого можна привикнути, але до втрати найближчих – ніколи! В мене таке відчуття, що я стаю одинаком! Все менше і менше стає тих, хто розуміє тебе з пів слова! Ця війна забирає настільки рідних і близьких людей!
Як це все важко! Як це все надоїло! Єдине що залишається – віра, в щось добре! Тому я вірю, що Вони десь там де ліпше ніж тут! Вірю, що Бог з ними! Вірю, що вони з нами!
P.s. Друзі, чесно вам скажу, війна – це така моральна мясорубка, що не знаю ким ми станемо після неї!
——
На фото Володимира не зразу і впізнала.
Які ж страшні випробування захисники проходять на війні , все написано на обличчі.
Бережи його, Господи !
Любов Чарівна
Підготував О. Голяченко
