Чи є історія однією з причин нинішнього погіршення стосунків між Україною та Польщею? Так.
Але я точно не маю на увазі примітивного пояснення, ніби історія демонструє «вони нас завжди не любили».
Тому що насправді стосунки між українцями і поляками в минулому нічим не відрізняються від взаємин між будь-якими іншими сусідніми народами. Тут можна знайти все, що хочеш: ворожнечу, ненависть, війни, співпрацю та спільну боротьбу.
І лише ми, нинішні, відповідаємо, як скористатися цим досвідом, що з нього варто відтворювати і плекати, а що навпаки памʼятати, щоб «ніколи знову». Тож насправді не історія впливає на нинішні стосунки, вона вже є яка є, вона – те, що вже сталося і не можливо змінити.
Впливає наше ставлення до історії.
І саме те, як за останніх років пʼятнадцять польські політики представляли взаємини між нашими народами в минулому майже лише через призму конфлікту, справді створює сприятливу для непорозуміння атмосферу, утверджуючи тезу про українців як сусідів, яким не можна довіряти.
Але проблема не лише в зосередженні на конфлікті в історії, але й в тому, що він розглядається в односторонньому вимірі – винні лише українці, жертви лише поляки.
Це не лише спотворення історичної правди про давнє протистояння двох націй, але й закріплення моделі відносин, коли одна сторона як жертва цілковито знімає із себе відповідальність за власні помилки, налаштовується на те, що опонента нема чого слухати: все, що він говорить – брехня і свідоме приховування злочинів.
В політичних дискусія про минуле був присутнім ще одним деструктивний елемент, який відтворюється у нинішніх стосунках далеко поза історією – впевненість у тому, що Польща може і навіть мусить навʼязати своє бачення українцям, бо без цього співпраця неможлива.
Але якраз навпаки: з підходом «або як я сказав, або ніяк» неможливо вибудовувати рівні стосунки, які є запорукою плідної співпраці.
Чи може правильне розуміння нашого важкого минулого допомогти вирішити нинішні труднощі у відносинах?
Певен, що так.
Бо головний висновок з нашого спільного минулого залишається вкрай актуальним – у польсько-українському протистоянні завжди виграє третій, і цим третім була і може бути росія.
Volodymyr Viatrovych
Підготував О. Голяченко
