Замовник: «Скільки коштуватиме виконання цієї роботи?»
Майстер: «1500 доларів».
Замовник: «Чому так дорого?»
Майстер: «А скільки це вам коштуватиме, якщо ви виконаєте цю роботу самостійно?»
Замовник: «Ну, максимум 800. Адже це досить проста робота, так?»
Майстер: «За 800 доларів я пропоную вам зробити це самостійно».
Замовник: «Але ж … я не вмію».
Майстер: «За 800 доларів я навчу вас цієї роботи. Тож ви отримаєте знання для наступного випадку».
Замовник: «Яка цікава пропозиція! Я згоден!»
Майстер: «Отже, вам необхідно мати з собою: зварювальний апарат, електропилку, аерограф, компресор, дриль, рукавички, фарби, пензлі…»
Замовник: «Зупиніться! У мене немає цього обладнання, і я не можу його купувати для однієї роботи!»
Майстер: «У такому разі, для виконання цієї роботи, за 300 доларів я можу це здати вам в оренду».
Замовник: «Добре».
Майстер: «Домовилися! У вівторок чекатиму на вас для виконання роботи».
Замовник: «Я не можу у вівторок».
Майстер: «Вибачте, але в мене вільний тільки вівторок. Усі інші дні зайняті іншими замовниками».
Замовник: «Ну, гаразд. Це ж мені доведеться пожертвувати своїми планами…»
Майстер: «Я зберу весь необхідний матеріал, але вам доведеться завантажити автомобіль у вівторок о 6 ранку. Тому не спізнюйтеся».
Замовник: «О 6-й? Ні!
Я не прокидаюся так рано…. Ммг… Я тут поміркував і зрозумів, що краще мені заплатити вам 1500 доларів. Адже я сам все одно не зможу зробити цю роботу якісно, а коштуватиме мені це все значно дорожче!»
Мораль цієї притчі така. Коли ми оплачуємо чиюсь працю, то платимо не тільки за матеріали, а й за знання, досвід, навчання, якість, інструменти, транспорт, час, пунктуальність, професіоналізм, точність, шкідливість/безпеку виробництва, гарантію, податки, оренду приміщення, електроенергію, тощо.
Андрій Владика
Підготував О. Голяченко
