Баба з дідом вже старенькі
Сидять у кімнаті,
Тріщать дрова помаленьку,
Тепло взимку в хаті.
Сумно стало якось діду,
Життя добігає,
– А давай, – сказав він бабі,
Молодість згадаєм!
Пам’ятаєш наше місце
В полі біля дуба,
Я піду, буду чекати
Тебе, моя люба!
– Добре, йди! Бабуся ближче
Підсіла до груби,
Я прийду, як і раніше,
До нашого дуба!
Пішов дід і став чекати,
Так пройшла година,
Стали ноги замерзати,
Не прийшла любима!
Дід вернувсь назад, без зла
Запитав в півсили:
– А чому ти не прийшла?
– Мати не пустила!
В. Мацюк
Позитивні українці
Підготував Олександр Голяченко
