Чи знайоме вам це малоприємне відчуття, коли, дивлячись на своїх ровесників, ви думаєте: “Невже і я так старо виглядаю? Не може бути!” Якщо так, то ця історія для вас.
Сидячи в черзі на прийомі до нового стоматолога, я звернула увагу на його диплом, що висить на стіні в приймальні. Раптово я згадала, що красивий високий хлопчик із таким ім’ям навчався зі мною в одному класі багато років тому.
Але щойно я зайшла до кабінету, я одразу ж відкинула думку про це – цей лисіючий сивий чоловік із зморшкуватим обличчям був надто старим, щоб бути моїм однокласником.
Проте, після того, як він провів огляд, я запитала його, яку школу він закінчив. І він назвав номер моєї школи!
– У якому році? – запитала я.
– У 1988-му. А чому ви питаєте?
– Ви були в моєму класі! – вигукнула я.
Він пильно подивився на мене і запитав:
– Так? А що ви викладали?
Із сторінки Валерій Ковальчук
Підготував Олександр Голяченко
