Так виглядають обличчя тих, хто йде на штурм, знаючи, що може не повернутись, бо воює у самому пеклі.
«За кожною відбитою посадкою, за кожним відбитим бліндажем та міліметром землі — кров наших людей. За півтори роки війни ці слова вже майже ніхто не сприймає, звучить як просто банальність. Але твоє ставлення різко змінюється, коли ти стоїш перед цими людьми і дивишся їм просто в очі. Відчуваєш весь той біль та страх, який здається просто неможливим опанувати, але вони його здолали. І долають щодня», — це історія Костянтина і Влади Ліберових, які бачили, як медики 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» забирали поранених з поля бою.
Фото: libkos
hromadske.ua
Підготував О. Голяченко
