У розпалі весна. Попри те, що в Україні триває визвольна війна проти російських загарбників, на тих територіях, де не відбуваються активні бойові дії, аграрні підприємства здійснюють весняну посівну кампанію. А також люди, що проживають у селах чи мають якісь дачні або просто земельні ділянки, усіма силами намагаються посадити картоплю, посіяти городину чи якісь інші культури, аби забезпечити свої родини продуктами харчування у цей складний час. А дехто зможе й щось продати чи просто поділитися з ближніми своїм урожаєм.
Ми спробували зібрати офіційну інформацію відповідних підрозділів селищних рад колишньої Хорошівщини про те, як відбувається посівна кампанія на землях, якими користуються агропідприємства на територіях цих громад.
За інформацією Іршанської селищної ради, повідомляємо нашим читачам, що на території Іршанської громади здійснюють свою господарську діяльність 6 підприємств, які працюють в аграрному секторі економіки.
У посівну кампанію 2022 увійшли всі ці підприємства. Їм рекомендовано орієнтуватись при посіві сільськогосподарських культур не на експорт, а на внутрішній ринок, зокрема на збільшення площ під гречкою, пшеницею, горохом, ячменем, адже ці культури простіші у догляді та важливіші для харчування людей, ніж кукурудза та соняшник.
Профільний відділ Іршанської селищної ради вивчив потребу в паливно-мастильних матеріалах підприємств для проведення посівних робіт, а також питання забезпечення посівним матеріалом малих фермерських господарств та агроформувань. У громаді моніторять і доводять до сільськогосподарських підприємств актуальну інформацію щодо наявності в операторів-постачальників регіону мінеральних добрив, засобів захисту рослин та насіння.
Більшість агроформувань орієнтується при посіві на власні запаси насіння або на насіннєвий матеріал компаній-постачальників.
Погодні умови нинішнього року дозволили дещо раніше середніх строків проводити посів ранніх ярих зернових.
Станом на 25 квітня поточного року в Іршанській громаді вже посіяно 500 га ранніх зернових, ярої пшениці – 300 га та 200 га ячменю. З технічних культур посіяно 50 га ріпака.
Разом із тим у господарствах готуються площі на майже 1200 га під посів пізніх культур, зокрема соняшника та гречки.
Іршанська селищна рада звернулася до мешканців громади взяти участь у проєкті «Сади Перемоги». https://sadyperemohy.org/.
За інформацією земельного відділу Хорошівської селищної ради, на території Хорошівської громади діють 24 сільськогосподарські підприємства. Вони використовують загалом близько 14 тисяч гектарів землі. На урожай 2022 року ці підприємства посіяли близько 1200 гектарів озимої пшениці, 14 – жита, 320 га озимого ріпака. Заплановано посіяти ярих культур: 91 га пшениці, 255 га ячменю, близько 200 га вівса, 420 га гречки, 320 га проса, близько 2 тисячі га кукурудзи, 2,5 тисяч га соняшнику, 2,3 тисячі га сої, близько 14 га картоплі. Городні культури планує сіяти лише СФГ «Нива Полісся»: 1 га капусти, 0,5 га моркви, 1 га столового буряка.
Станом на кінець квітня агропідприємства і фермерські господарства на території Хорошівської громади вже посіяли ярих культур: 75 га пшениці, 240 га ярого ячменю, 60 га вівса.
Інформація приблизна і підготовлена за даними приватних аграрних формувань. Два підприємства інформації не надали.
Із Новоборівської селищної ради нам повідомили, що на території громади працюють 12 агроформувань. Інформація про посівну кампанію є лише з чотирьох підприємств. За їхніми даними, станом на кінець квітня посіяно загалом 323 га ярої пшениці, 3 га гороху, 3500 га кукурудзи, 250 га соняшника, 49 га ярого ріпака 33 га сої. Інші агропідприємства теж здійснюють посівну кампанію. Проте даних про їхню роботу поки що нема.
Від редакції
Як зазначають наші читачі, упродовж останніх років у газеті майже немає аналітики і даних про посівні кампанії та збір врожаю в агропідприємствах. На жаль, так. Але цьому є причина. Ще в період, коли був попередній територіально-адміністративний поділ, у районних державних адміністраціях були ліквідовані відділи й управління сільського господарства. Якщо раніше редакція зверталася до цих підрозділів і могла отримати офіційну інформацію про роботу сільськогосподарських підприємств у районі, то після ліквідації профільних підрозділів уже звертатися не було куди. Ні селищні ради об’єднаних громад не володіли такими даними, ні на рівні новоствореного Житомирського району ми не змогли отримати такої інформації, ні в профільному департаменті облдержадміністрації. Така інформація надходила лише в обласну статистику. Проте там отримати її можна було після обробки й узагальнення через 2-3 місяці. А кому цікава інформація про жнива чи посів через 2-3 місяці?
А зараз уже сільські й селищні громади починають збирати й узагальнювати інформацію про роботу агропідприємств. Проте тут є проблема, що всі ці підприємства приватні. Вони не зобов’язані надавати такі дані. Показники збираються лише з їхніх слів. Наскільки можна довіряти цим цифрам – питання. Тому «маємо те, що маємо».
Те, що ми змогли зібрати на сьогодні, подаємо до уваги наших читачів.
Підготувала Надія Панченко
FACEBOOK
TWITTER