Першочергове завдання кожного в умовах війни – підвищити власну стресостійкість

У Хорошеві на тренінгу навчалися способам протистояння стресогенним ситуаціям

Минулої п’ятниці, 22 липня, в актовій залі редакції газети «Прапор» відбувся тренінг для жителів і вимушених переселенців Хорошівської громади, який провела Ксенія Гавриловська, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка.

У занятті взяли участь понад двадцять учасників та учасниць, переважно літнього віку (50+).

Метою тренінгу було активізувати особистісні можливості та внутрішні ресурси кожної людини для вироблення стресостійкості у складних умовах воєнного часу.

У період таких випробувань, які нині переживає Україна та її громадяни, кожна людина переживає стресогенні ситуації, які важко спрогнозувати: насильство, несправедливість, втрати, руйнування життєвих планів тощо.

Психологиня Ксенія Гавриловська побудувала свій тренінг на засадах системи ізраїльського психолога-травматерапевта Моолі Лаада, який тривалий час досліджував способи поведінки людей у стресогенних ситуаціях. Він встановив, що у кожної людини є своя власна унікальна комбінація ресурсів боротьби з несприятливими обставинами. Такі висновки стали основою BASIC Ph Model. Ця модель ґрунтується на визнанні здатності особистості протистояти катастрофам, зберігати своє психічне здоров’я у будь-яких екстремальних ситуаціях.

Згідно із цією моделлю, основу індивідуального стилю поведінки під час перебування у несприятливих обставинах можна систематизувати у шість основних параметрів, які й позначаються окремими літерами:

Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.

Цей спосіб подолання кризи базується на вірі (в Бога, в людей, в диво чи в самого/саму себе, у свою місію). Це система переконань, цінностей та смислів, потреба в самореалізації та самовираженні. Вірування можуть бути не тільки релігійні, але й політичні тощо. Важливий сам факт наявності віри.

Affect (афект): почуття, емоції.

Афективна стратегія проявляється через емоції: плач, сміх, розмову з кимось про свої переживання. Цей спосіб подолання кризи вимагає, насамперед, виявлення різних почуттів та їх ідентифікацію. Далі слідує спроба висловити розпізнані почуття прийнятними для людини способами: словесно, письмово (в оповіданні чи в листі); без слів – в танці, малюнку, в музиці, в драмі. Можна записувати в щоденник свої почуття чи малювати їх.

Social (соціум): приналежність, родина, друзі.

Даному способу подолання кризи властиве прагнення до спілкування. Можна звертатися за підтримкою до сім’ї, друзів чи психологів. Можна допомагати іншим постраждалим, занурюватися у волонтерську роботу. Тобто, важлива соціальна включеність: прагнення бути серед людей, почувати себе частиною системи, організації і т.п. Отримати від інших людей підтвердження, що ти живий/жива, чимось корисний/корисна, можеш на щось впливати.

Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.

Цей спосіб подолання кризи базується на творчих здібностях. Завдяки уяві можна мріяти, імпровізувати, уявляти собі майбутнє, розвивати інтуїцію, змінюватися, шукати розраду у світі гри та фантазії. Практикувати рукоділля, гончарство тощо. Фантазія допомагає відволіктися від жорстокої реальності, проявити почуття гумору; знайти креативне рішення актуальних проблем.

Cognition (когніція): знання, логіка, реальність, думки.

Спосіб подолання кризи через актуалізацію ментальних здібностей, вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та раціонально вирішувати їх. Когнітивна стратегія передбачає аналітичну роботу, складання списків чи планів.

Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

Спосіб подолання кризи через концентрацію на фізичній діяльності тіла. Цей спосіб пов’язаний зі здатністю відчувати себе завдяки органам чуття. Передбачає фізичну активність: спорт, фізична праця, медитація, прогулянки на природі, походи в гори і т.д. Також отримання задоволення (релаксу) через їжу.

Психологиня дуже доступно і просто розповіла учасникам та учасницям тренінгу про всі складові згаданої моделі, наводила приклади із життя.

Ксенія Гавриловська наголосила, що стресові ситуації завжди є викликом для кожної людини. Якщо стрес дуже сильний або тривалий, то ресурси вичерпуються. Якщо в умовах кризи людина використовує лише одну стратегію, то не завжди досягає бажаного результату. Тут необхідно задіювати максимальну кількість можливостей і ресурсів.

У підсумку заняття після виконання низки практичних завдань, коли усі змогли висловитися і почути думки інших слухачів, то переважна більшість учасників дійшли висновку, що можливості й ресурс для подолання стресогенних ситуацій є у всіх. А знання, отримані на тренінгу про складові моделі BASIC Ph, можуть бути певним рятівним колом для кожного у теперішні складні часи, які допоможуть віднайти ресурси у протистоянні стресам з метою збереження та відновлення психічного і фізичного здоров’я у екстремальних обставинах.

Захід відбувся завдяки діяльності волонтерів із СпівДія Хабу #ЖтРазом за сприяння ГО Інститут Креативних Інновацій (Житомир) за організаційної підтримки БГЖО «Нитка Аріадни» (Хорошів). Інформаційну підтримку надала редакція газети «Прапор».

Підготувала Надія Панченко

Прокрутити вгору