Складним і тривожним став навчальний рік для усіх учнів, особливо для випускників. Сьогодні одинадцятикласники відчувають сум, що у них не буде традиційної ходи випускників, випускного вечора, прощального вальсу та зустрічі світанку з однокласниками. Та всі розуміють, що в умовах війни життя і здоров’я дітей важливіші за вечори та будь-які урочистості.

Дар’я Кривець – цьогорічна випускниця Хорошівського ліцею №2. Лише гарні слова можна сказати на адресу цієї чудової дівчини: вона старанна, активна, бере участь у різних інтелектуальних та творчих конкурсах, завжди привітна, усміхнена і надзвичайно відповідальна. Але до всього вище згаданого Дар’я ще й неймовірно талановита: вона пише чудову поезію і прозу, співає, грає на гітарі, любить малювати.

Писати вірші почала ще у семирічному віці. Спочатку це були віршовані привітання, а згодом і перші поетичні твори. Спілкуватися з людьми через поезію дівчина вирішила у 2014-му році, коли розпочалася війна на сході України.

Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось – морально. Дар’я теж вирішила боротися, боротися словом. Адже словом можна вбити, а можна й врятувати. Одне тільки слово може збудити в людині відчай або лють. А може підбадьорити, надихнути, повернути до життя.

Так з’явилася перша збірка поетичних творів «Багряні маки», представлена 23-ма поезіями, у яких порушено низку найболючіших проблем: війни і миру, захисту рідної землі, громадянського обов’язку та відповідальності, увічнення пам’яті героїв. Враховуючи, що у роботі зібрано твори, написані впродовж семи років, можна зробити висновок, що патріотизм авторки – це не просто відчуття, а це дія. Дія, яка спрямована на перемогу, поетичний заклик до серця кожного українця боротися за мир, підтримати українського солдата в такі важкі для країни часи – часи війни. Проймаючись буремними подіями сьогодення та отримуючи реакцію душі на них, юна авторка осмислює і вкладає свої почуття у твори. «Не завжди мені вдавалося підібрати слова до того, що відчуваю, – згадує Дар’я, – але кожен мій вірш пройшов перевірку серцем і написаний не заради визнання чи піару».

Прошу Тебе не для піару,

За «лайками» я не женусь.

Лише щоб небо світлим стало,

Щоб зник цей страх із наших уст.

Здається, подорослішала враз.

Молитись треба, точно знаю.

Прошу, моліться, люди, й вас

Почує Бог святий із раю!

(«Прости нам, Боже!»)

У 2022 році Дар’я захищала свою роботу «Багряні маки» на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у Житомирі (відділення – літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; секція – літературна творчість).

Водночас авторка дещо змінює творчий напрямок і пробує себе в написанні прози. Нещодавно долучилась до проєкту «Війна очима дітей», організованого Житомирською обласною організацією «Товариство сприяння обороні України», та стала переможницею у номінації «Літературні твори», презентувавши повість «На межі божевілля». Саме цей твір був надрукований на сторінках відомого журналу «Дніпро», що так чи інакше у майбутньому стане історичним відображенням сьогоднішніх подій в Україні через призму дитячого бачення і дитячих почуттів.

  • Поезія завжди іде від душі, тоді як проза – це вже щось більш свідоме. Це осмислені життєві історії, можливо, навіть не мої, але якщо я знаходжу щось таке глибоке, що насправді чіпляє, то мені хочеться це популяризувати, – розповідає юна письменниця.

Щодо творчих планів на майбутнє, то Дар’я працює над ще одним твором, але цього разу вона пробує писати роман з фантастичним сюжетом. Сподіваємося, що їй усе вдасться.

Приємно усвідомлювати, що така талановита дівчина є ученицею саме нашого ліцею, і сьогодні ми усі бажаємо Дар’ї успішно скласти мультимедійний тест, вступити до омріяного навчального закладу та навчатися під мирним небом вільної України. Ми впевнені, що її твори – це лише перша сходинка до майбутніх звершень! Бажаємо тобі безліч творчих ідей, натхнення, невичерпного оптимізму та щасливого блиску в очах! Ну і головне – не відступати!

Ми не відступимо назад,

Дійдемо до фіналу.

Покажемо всім ворогам

Козацьку нашу славу!

(«Не відступимо!»)

Тетяна Шарненкова