Ми дізналися про те, що на сьогодні приміщення колишного Поромівського маслозаводу ремонтується, і тут новий власник планує відкрити виробництво молочної продукції: масла, сирів.
Вирішили познайомитися із тим, хто хоче знову оживити це підприємство й створити тут робочі місця для наших жителів.
Прибувши в Поромівку, ми побачили, що тут справді кипить робота. Уже є котельня для обігріву виробничих приміщень, багато чого відновлено і відремонтовано: кілька приміщень уже повністю приведені до ладу. В інших ще кладеться плитка, міняються вікна, двері, ремонтується підлога, встановлюється обладнання. Адмінприміщення відремонтоване і забезпечене усіма зручностями.
Зустрів нас на подвір’ї підприємства власник ТОВ «ЕкоПолісся» Сергій Карпишин. Проходимо в приміщення. Уже стоять спеціальні ванни для виробництва сиру. Бачимо, що тут усе кардинально змінюється. Починається ремонт із приміщень, які забезпечують зручності й безпеку для працівників і дотримання санітарних норм згідно із сучасними вимогами. Уже відремонтовані й сяють новою плиткою роздягальня, вбиральні, душова кімната, умивальники, місце для прийому їжі тощо.
-Плануємо, як усе буде добре, до кінця місяця запустити виробництво. Маємо випускати вершкове масло, 18 видів сирів. Буде окрема лінія для виготовлення моцарели в кількох спеціальних формах і різних упаковках.
Ми поки що працюємо за рахунок кредитів. Ось закупили спеціальні ванни для виготовлення сирів. Усе робимо із нержавіючого металу. Це обладнання досить дороге. Все старе переробляємо і міняємо: підлогу, каналізацію, вікна, двері; стіни, як бачите, обкладаються якісною сучасною плиткою. Ставимо обладнання. Для прийомки молока придбана лінія, яка буде показувати, скільки молока і якої якості. Уже повністю готовий цех із виробництва масла. Обладнання встановлене. Тут усі процеси автоматизовані. Все на кнопках. Освітлення забезпечене згідно із стандартами. Забезпечена зручність і безпека для працівників. Працює нове сучасне холодильне приміщення. Повністю готова лабораторія. Трохи пізніше плануємо обладнати майданчик для прийомки молока. Проте зараз для нас найголовніше – забезпечити повну переробку сировини. Тому ще хочемо закінчити ремонт і встановити усе необхідне, щоб працювати без втрат, – розповідає Сергій Миколайович.
-А хто ж виконує роботи з ремонту приміщення? Якась бригада будівельників? -Ні, усі роботи виконую я сам. Я умію все – і плитку класти, й електротехнічні роботи виконувати, і багато чого іншого. Допомагає мені син і ще один мій добрий друг. Сторонніх працівників залучаємо дуже рідко. Якщо сам робиш і в цьому розбираєшся, тоді й переконаний у якості цієї роботи. Бо ми ж маємо все виконати згідно із вимогами ХАССП, – наголошує Сергій Карпишин.
Що таке ХАССП – коротко пояснимо для наших читачів – це міжнародні вимоги до безпечності харчової продукції. Будь-яке підприємство, яке виробляє продукти харчування, має стежити за тим, щоб у готовому вигляді продукція була безпечною для споживачів. А тому будь-який власник підприємства харчової чи переробної промисловості має забезпечити впровадження на своєму виробництві системи безпеки НАССР (ХАССП) і, отже, відповідної сертифікації ISO 22000, як того вимагає Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів».
-Я тут із 2010-го року працюю. Заготовляли молоко на Яготинський маслозавод. По 1,5 тисячі тонн. А потім завод відмовився від продукції населення. Я шість років тому взяв в оренду це приміщення. Тепер воно у власності. Хочемо тут запустити виробництво. Планую набирати людей на роботу місцевих. Молоко теж маємо брати від місцевих господарів.
Настрій був бойовий і оптимістичний. Хоча нещодавно дуже сильним ударом стала відмова у наданні нам грантових коштів на відкриття переробного підприємства за умови влаштування на роботу не менше 25 працівників. Ми цю програму продумали, написали, подали. Отримали гарний відгук від банку. Проте Мінекономіки нам відмовило. Чому – ніхто не пояснив. Це надзвичайно прикро. Я дуже засмутився. У мене зникло бажання працювати. Проте вже трохи відійшов і рухаюся далі.
Переконаний, що таким підприємствам необхідна державна підтримка хоча б на перших порах. А я поки що її не бачу, на жаль, – зітхає керівник підприємства.
Судячи з того, що вже тут зроблено і які плани у власника, сподіваємося, що підприємство все ж таки запрацює невдовзі. Будуть нові робочі місця, буде якісна стандартизована продукція, і воно розвиватиметься на користь усім. Зичимо Сергію Миколайовичу на цьому шляху успіхів і втілення усіх планів у життя.
Підготувала Світлана Федоренко
