Тяжкий шлях вогневими дорогами війни пройшов наш земляк із Нової Борової Дмитрій Ігорович Замулко. Воював у складі 95-ї десантно-штурмової Поліської бригади, а пізніше в 79-й окремій десантно-штурмовій. Призваний був четвертого березня 2022 року. І майже увесь час служби перебував на передовій у гарячих точках війни. Складні фізичні і психологічні навантаження під час виконання службових обов’язків не могли не відобразитися на стані здоров’я Воїна-Захисника. Третього березня 2025 року він помер. Військовослужбовець Збройних сил, сержант Замулко Дмитрій Ігорович у свої 33 роки поповнив Небесне Військо Захисників України.
Народився Дмитрій 8 липня 1991 року в Новій Боровій у родині Лариси Петрівни та Ігоря Івановича Замулків. Був єдиною коханою дитиною в сім’ї. Навчався у Новоборівській загальноосвітній школі (тепер ліцей імені Василя Лунька). Був енергійним, жвавим хлопчиком, дружелюбним, комунікабельним, веселим. Любив спорт – залюбки грав у волейбол, баскетбол. Дідусь і тато прищепили йому любов до риболовлі.
Після закінчення школи вступив до Житомирського технологічного коледжу. Здобув спеціальність хіміка-технолога.
Із жовтня 2011 року до жовтня 2012-го проходив строкову військову службу в 95-й аеромобільній бригаді.
Одружився з коханою дівчиною Ольгою. Проживав із дружиною в місті Вишневе на Київщині. Працював на різних роботах, був на заробітках за кордоном.
Дмитрій мав багато друзів, був душею компанії. Любив жартувати, завжди був веселим, усміхненим, доброзичливим.
Після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, Дмитрій Замулко був мобілізований у Збройні сили, у 95-ту окрему десантно-штурмову Поліську бригаду, яка вела бої з ворогом на Харківському та Донецькому напрямках.
У травні 2022-го року Дмитрія перевели в 79 окрему десантно-штурмову бригаду, де він продовжив службу артилеристом у Донецькій області. Майже весь час служби він служив на «нулі». Захищав Ізюм, Слов’янськ, Довгеньке, Костянтинівку, Добропілля й багато інших українських населених пунктів. В останній час Дмитрій був відряджений до 199-го навчального центру.
Прощання односельців, друзів, побратимів із Воїном-Захисником Дмитрієм Замулком розпочалося п’ятого березня біля батьківського будинку в Новій Боровій. Тут відбувся мітинг вшанування Героя. На ньому виступив Новоборівський селищний голова Григорій Рудюк, який коротко нагадав основні етапи життя Героя і висловив щирі співчуття батькам, дружині й рідним Воїна. Слово мали також перша вчителька Дмитрія Світлана Перегуда та друг і однокласник Михайло Вердер.
Далі похоронна процесія вирушила до церкви Святого Андрія Первозванного, де відбулося відспівування померлого сержанта Збройних сил України.
Після заупокійної служби траурний кортеж із тілом Героя разом із учасниками похоронної процесії вирушив на новоборівське кладовище.
Тут Воїна-Захисника України Дмитрія Замулка поховали з усіма громадянськими і військовими почестями.
Вічна і світла пам’ять Герою! Герої не вмирають!
Підготувала Світлана Федоренко
