Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Уже дев’ять років Україна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з агресивною московією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
На жаль, 20 липня в Іршанській громаді об’єднало людей велике горе. Тут провели в останню путь жителя села Красносілка Шершнівського старостинського округу Дубіну В’ячеслава Васильовича.
Народився В’ячеслав Дубіна 1 січня 1965 року в с. Красносілці, тоді Ковалівської сільської ради Коростенського району. (У документах зазначено місце народження – село Ковалі. Після реформи децентралізації був Ковалівський старостинський округ Іршанської ТГ. Проте з січня 2022 року цей округ був приєднаний до Шершнівського старостату).
У Красносілці В’ячеслав зростав, навчався у Ковалівській неповній середній школі. Потім закінчив Головинське професійно-технічне училище у 1983 році та два роки був на строковій військовій службі. Пізніше одружився на коханій Світлані та разом проживали в Коростені. Упродовж трудового життя В’ячеслав Васильович працював на різних підприємствах: «Автосвіт», «Жовтнева кузня», переважно на посадах водія-автослюсаря. Проте весь час він прагнув на свою малу батьківщину, де пройшло дитинство. Із часом сім’я Дубін переїхала в рідну Красносілку. Купили будинок, перебудували його, зробили собі гарне, доглянуте гніздечко і там проживали. А В’ячеслав Васильович працював у ДП «Коростенський лісгосп АПК» лісником, пізніше – трактористом. Користувався повагою і шаною у колективі, серед керівництва підприємства.
У перші дні після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну він був мобілізований та став на захист своєї Батьківщини.
В’ячеслав Дубіна – солдат, водій-електрик відділення управління мінометної батареї механізованого батальйону однієї із механізованих бригад, загинув 7 липня під час виконання службових завдань із захисту Батьківщини внаслідок штурмових дій з боку противника поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області. Чоловік мужньо виконував свій військовий обов’язок, захищаючи волю та незалежність України.
Кортеж із загиблим воїном зустрічали живим коридором шани його найрідніші люди, родичі, друзі, колеги, знайомі та вдячні односельчани, покладаючи квіти перед автомобілем з домовиною Героя-земляка. Спочатку прощалися із загиблим героєм на його рідному обійсті в Красносілці. Біля хати священники УПЦ: о. Степан – настоятель Шершнівського Хрестовоздвиженського храму та о. Михайло – настоятель Лісівщинського храму Казанської Божої Матері відслужили літію.
Потім траурний кортеж прибув у Ковалі, де біля сільського клубу відбувся траурний мітинг із вшанування загиблого Героя-захисника, ведучим якого був Володимир Кайдалов.
На мітингу мали слово Іршанський селищний голова Сергій Сахненко, староста Шершнівського округу Наталія Ющенко та представник Коростенського військкомату (РТЦК та СП) капітан Олександр Микитчук.
Вони висловили глибокі співчуття дружині загиблого Світлані та сину Віталію, усім рідним, а також глибокий сум і жаль із приводу тяжкої втрати жителя громади, свідомого і героїчного українця.
Друзі розповідають: коли В’ячеслав Васильович приїздив на ротацію то у спілкуванні сказав, якщо станеться так, що він загине, то хоче, аби його поховали на кладовищі в Ковалях. Його й поховали згідно із заповітом з усіма громадянськими та військовими почестями. На кладовище його тіло побратими несли на руках.
Пам’ять про Героя В’чеслава Дубіну назавжди залишиться в серцях рідних, побратимів, земляків, в історії держави. Син завжди пишатиметься своїм батьком.
Вічна пам’ять і слава Героям! Герої не вмирають!
Підготувала Надія Панченко
