І знову траурні мелодії лунали в Іршанську. І знову сльози й сердечний біль рідних, друзів, коханої, земляків.
У п’ятницю, 9 лютого, Іршанська територіальна громада прощалася із молодим чоловіком, відважним Воїном-Захисником України
Віталієм Віталійовичем Ткачуком.
Він повернувся додому на щиті.
Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира відділення взводу спеціального призначення славнозвісної бригади спеціального призначення Національної Гвардії України «Азов».
Загинув Герой 25 грудня 2023 року на території Серебрянського лісництва в районі населеного пункту Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Повернувся він у домовині майже через півтора місяці після загибелі.
Не дочекалися любляча родина синочка, внука, брата. Кохана дівчина – свого судженого. Громада й Україна втратили іще одне молоде життя саме на злеті… Перервалася лінія роду…
Народився Віталій 17 лютого 2003 року в Житомирі. Молоді батьки, Мирослава Миколаївна та Віталій Павлович, переїхали в селище Іршанськ. Саме тут пройшло дитинство нашого Героя. Він був гарним учнем Іршанського загальноосвітнього закладу. Здобув тут базову 9-річну освіту і продовжив навчання в Житомирському міському колегіумі №34. Проживав у бабусі. В усьому їй допомагав, бо вона має проблеми зі здоров’ям. А бабуся завжди з любов’ю чекала свого онука із занять і готувала йому смачні борщі, вареники, млинці, щоб порадувати добру дитину.
Після закінчення колегіуму Віталій отримав високі бали за зовнішнє незалежне оцінювання і вступив на безкоштовне навчання до Державного університету «Житомирська політехніка». Паралельно вступив на військову кафедру Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. А ще в студентські роки пробував себе на різних роботах і в різних професіях. Так пізнавав свої можливості й шукав власне місце в житті.
Віталій дуже любив спорт. Він успішно займався легкою атлетикою в Житомирській дитячо-юнацькій спортивній школі «Авангард». Мав багато спортивних нагород.
Із березня 2023 року у 20-річному віці Віталій Ткачук, як свідомий громадянин, добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників. Служив гідно, був вірним другом і надійним товаришем для своїх побратимів. 30 січня цього року він був нагороджений за гарну службу почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного «Золотий Хрест».
Церемонія прощання із загиблим Героєм Віталієм Ткачуком відбулася в Іршанську на площі біля Палацу культури і спорту «Титан». Земляки із глибоким сумом зустрічали і проводжали скорботний кортеж живим коридором на колінах, складаючи йому належні почесті.
На траурній церемонії слово мала заступниця Іршанського селищного голови Галина Ширченко. Вона висловила щирий жаль із приводу загибелі Героя, гідного Захисника України, а також глибокі співчуття рідним. Запевнила, що пам’ять про тих, хто поклав життя за свободу Батьківщини, буде завжди жити в серцях земляків та в історії нашої держави.
Сердечний біль і співчуття рідним висловила близька людина родині Ткачуків, староста Добринського округу Віта Малашенко.
Тяжка скорбота відчувалася у словах воїнів-побратимів Віталія, проте Молитва українського націоналіста звучала з їхніх вуст твердо й урочисто.
Відспівували загиблого Воїна-Захисника в Іршанській Церкві Святої Покрови п’ять священників Православної церкви України.
Останній спочинок знайшов Герой Віталій Ткачук на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі. Поховали його з усіма військовими і громадянськими почестями.
Матуся Мирослава у скорботі говорить: «Серце мого синочка зупинилося, щоб наші могли битись далі…»
Так, Віталій поклав своє серце і молоде життя на вівтар Свободи й Незалежності рідної України, аби всі, кого він любив, усі українці могли дихати на повні груди у вільній демократичній державі. Він свідомо зробив свій вибір. І його героїчна загибель – це перехід у життя вічне.
Слава Героям! Герої не вмирають!
Підготувала Надія Панченко
