Вона вже давно навчилася робити кілька справ одночасно, бо навантаження зросло в рази. Відтоді, як розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну і чоловік Вікторії пішов у ЗСУ, вона чітко усвідомила відповідальність кожного перед лицем небезпеки. Тому з перших днів розпочала допомагати фронту. Спочатку це були ящики напечених пирогів, інших домашніх страв для військових. Це були збори продукції від небайдужих людей, які теж бажали підтримати захисників. А за кілька тижнів уже були налагоджені перші серйозні контакти, логістика, сформувалася команда, яка навчилася злагоджено діяти.
Волонтерка Вікторія Сидоренко-Кіндрат розповідає: «Основу нашої команди, що згодом дістала назву «Волонтерський рух Хорошева», складаємо ми втрьох: Василь Сорокін, Максим Білоус і я. Спочатку працювали кожен окремо – там, де бачили потребу в допомозі і могли щось вирішити. А потім об’єднали зусилля. І так природньо створилася наша команда. Звичайно, ми співпрацюємо з багатьма людьми в різних напрямках, і якщо взяти всіх, то це буде дуже багато людей».
Вони працюють спільно, але з часом у кожного сформувався свій напрямок роботи.
«Я особисто співпрацюю більше з окремими частинами і підрозділами Збройних сил на східному напрямку. Це конкретні підрозділи і конкретні люди, які нині стоять на рубежах у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській областях. Переважно працюю з тими, хто на «нулі». Маю особисті контакти. Усе, що ми закуповуємо з техніки, усе, що нам надають люди, – передається особисто тим військовим, кого ми знаємо. Або завозимо самі, або пересилаємо Новою поштою цілими піддонами», – ділиться Вікторія.
«Ми не завжди маємо достатньо часу, аби виставляти в соцмережах детальні звіти. Проте документи усі зберігаємо і маємо чим відзвітуватися перед благодійниками.
Працюємо на придбання для військових дронів, тепловізійних приладів, генераторів. Нещодавно навіть «Старлінк» дістали. Дуже багато допомагаємо медичними засобами: від перев’язувальних матеріалів та систем переливання крові до турнікетів, а також різноманітними ліками від простуди, знеболювальними та іншими. Все, що стосується медичної допомоги, теж передаємо конктретним людям – військовим медикам напряму, особисто. Ми вже давно відмовилися від роботи через посередників».
Працює Волонтерський рух Хорошева і зі шпиталями для військових. «Ми багато допомагаємо також військовим на лікуванні та реабілітації різними засобами – від милиць, одягу, різних смаколиків. І просто увага до цих людей теж багато значить», – переконана волотерка.
Із розповіді Вікторії ми дізналися, що вони переважно працюють і допомагають землякам, військовим із Хорошівської громади та області, багатьом переселенцям, які зараз служать в ЗСУ.
«Багато інформації про потреби ми збираємо самі, часто вона «приходить» від рідні наших військових. Чим можемо – завжди підтримуємо».
Суттєвою є допомога на фронт автомобілями.
«Так, у цьому напрямку ми теж серйозно працюємо. Я особисто перегнала на передову сім автомобілів. І на них ми гроші через людей не збирали. Це все особисті зв’язки. Автомобілі надавав благодійник із Глибочиці, а також зі Львова Михайло – родич нашої сім’ї, один закупили самі військові, а я їм перегнала. Цікава історія із найпершим авто – білим трафіком: нас знайшов у соцмережах чоловік Олексій і запропонував допомогу, надав автомобіль. Правда, всі ці авто не нові. Вони потребували ремонту, придбання запчапстин, їх потрібно було заправити. І все це потребувало коштів. Ми вже налагодили зв’язки із командами ремонтників і в Хорошеві, і в Житомирі, які нас регулярно виручають. Вони ремонтують безкоштовно, але запчастини ми купуємо за зібрані кошти. Багато військових звертаються, щоб допомогти в ремонті їхнього «бойового» авто. Нещодавно ми вже відправили 18-тий такий відремонтований автомобіль. Хочу особливо відзначити, що серед тих, хто нам постійно ремонтує автомобілі для фронту, є вимушені переселенці. Ми щиро вдячні усім, хто нам допомагає робити спільну справу.
(Залишки автомобілів)
Про велику команду Вікторія згадала ще й тому, що вони співпрацюють не лише з конкретними людьми, а й з різними фірмами, підприємствами, з громадськими організаціями: «Справжні українці» з Житомира допомагають оформлювати документи на автомобілі, а коли ця техніка на фронті стає купкою металу, то вони допомагають знімати їх із обліку. Це дуже велика підтримка.
Гарна співпраця з командою «Волинські сухпайки», а також «Гадяцькі борщі» з Полтавщини та інші.
Допомагають і наші підприємці, серед них найактивніші Валентин Недзельський із командою, Алла Панченко, Сергій Онищук із друзями та інші. Дуже суттєво підтримують команду місцеві волонтери з Рижан, священник і прихожани церкви Різдва Богородиці. Тут виготовляють маскувальні сітки, багато продукції, яка йде через команду «Волонтерський рух Хорошева» безпосередньо військовим.
«Нещодавно нам допомогли відремонтувати військовий медичний автомобіль, а також той, що перевозить вантаж 200, працівники «Дизель-Сервіс» із Житомира. Їхня термінова робота для нас була безкоштовною. Ми закуповували запчастини і матеріали для ремонту. А заправляємо ці автомобілі часто й за власний рахунок. Особистими коштами розраховуємося за доставку запчастин через Нову пошту», – розповідає Вікторія.
У волонтерів власні автомобілі теж не витримують такого шаленого навантаження.
«Моя власна автівка наїздила за місяць понад 6 тисяч кілометрів, бо наша діяльність потребує оперативності й мобільності. Скрізь треба встигати. Кожні два місяці треба міняти масло. Колеса зношуються швидко».
Вікторія наголошує: «У нас є результат, тому що ми працюємо командою. Тому, що нас підтримує багато людей. Я щиро усім за це дякую. А ще ми з багатьма нашими постачальниками працюємо на довірі. Нам дають і дрон на виплату, й автомобіль. І це дорогого коштує. Довіра у нашій справі – великий капітал. Ми часто «дістаємо» військові прилади чи техніку набагато нижче за ринкову ціну. І це вважаю нашим серйозним досягненням».
Ну, звичайно, є й неприємні моменти у цій роботі. Особливо ображають слова недовіри до волонтерів, які часом можна почути чи прочитати в коментарях у соцмережах. Але таке кажуть переважно ті, хто нічим не допомагає військовим – ні роботою, ні коштами. А наша хорошівська команда має багато подяк, прапорів від військових. У Вікторії, наприклад, уже близько 20-ти подяк, у тому числі нещодавно вона отримала відзнаку і від Хорошівської селищної ради.
І на завершення – звернення від Вікторії до людей: «Щодня військові особливо потребують «швидкої» їжі: «Гарячі кружки», «Мівіни», а також «Сушкарі» для ніг. Ну, і багато іншого, звичайно. Але те, що я назвала, – особливо гостра потреба. Прошу всіх небайдужих допомагати. Адже все назване вище – це лише невелика частина від загального об’єму роботи, що проводиться. Можна закупити самому хоч по одиниці і принести, а можна перерахувати кошти на картку, яка вказана на сторінці «Волонтерський рух Хорошева» у фейсбуці».
Підготувала Надія Панченко
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу
