У сучасному інформаційному суспільстві людина власний світогляд, ставлення до подій і людей формує, спираючись не тільки на факти, а й на те, як ці факти подані в засобах масової інформації. І тому володіння інструментами медіаграмотності дуже на часі. Уміння критично опрацьовувати контент, виявляти приховані смисли, руйнувати фейки допоможе не піддаватися ворожим впливам і не бути слухняною маріонеткою для пропагандистів.
Дуже актуальними сьогодні є слова відомої української поетеси Ліни Костенко: «Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, інформація була нашою здобиччю, а тепер ми – здобич інформації». Реалії повномасштабної війни підкреслили очевидність сказаного нею.
Після 24 лютого переважна більшість українців відчули, що інформаційна війна є важливою складовою російсько-української війни. І зрозуміло кожному, що медіаосвіта, медіаграмотність, формування критичного сприйняття інформації та протидії брехні й пропаганді є складовою національної безпеки.
Оксана Рудь, викладачка вишу та медіаекспертка, зауважує: «Ми можемо спостерігати, як із початку повномасштабної війни Росія докладає максимальних зусиль, аби дискредитувати українців в очах світової спільноти та зруйнувати суспільну єдність всередині нашої країни. Рупори Кремля спрямовують надзусилля на поширення проросійської ідеології та ворожих наративів. Свідомість українців, як індивідуальну, так і масову, атакують, щоразу намагаючись вразити наші слабкі місця, які оголила війна».
Пані Оксана багато працює над ти, аби через навчання педагогічних працівників основам і засобам медіаграмотності формування медіагігієни дати відповідні знання дітям в освітніх закладах. Адже треба вміти усім чинити опір пропаганді ворога.
Дуже важливими є для споживачів інформації рекомендації Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони. Важливо також освоювати інструменти медіаграмотності, які допомагають руйнувати поширювані ворогом стереотипи і наративи.
Природньо, що кожен із нас прагне швидкої Перемоги і миру. Проте ми маємо розуміти, що Перемога не буде швидкою. Адже потрібно не лише звільняти окуповані ворогом території, але й серйозно працювати зі світоглядом тих наших громадян, які багато років вимушено перебували в ізоляції від українського інформаційного простору і були під впливом масованої ворожої дезінформації і пропаганди.
Медіаекспертка Оксана Мороз (Детектор медіа, авторка книги «Як не стати овочем?») виробила 7 базових правил, які допоможуть ефективніше фільтрувати інформацію під час війни. (Детектор медіа) виділяє такі засоби російської пропаганди в період війни:
– знайти локальну проблему в суспільстві, це можуть бути соціальні, економічні, расові, демографічні, будь-які інші розбіжності в суспільстві, які потім застосовуються для його розколу;.
– вигадати зухвалу брехню. При цьому фейк має бути настільки приголомшливим, щоб ніхто не міг повірити, що таке взагалі можна було вигадати. Коли люди в нього повірять, наслідки уже будуть дуже шкідливими;.
– додати до брехні трохи правди. Це відомий інструмент ще геббельсівської пропаганди. Оксана Мороз стверджує, що співвідношення на користь правди найчастіше може бути лише 15-20 %, а 80-85 % – на користь брехні. Це може бути реальний факт, але його довільно пояснили, перекрутили, зробили довільні суб’єктивні висновки;
– перекласти відповідальність у конфлікті на іншу сторону – «сховати руки». Це може бути шляхом створення створення псевдоукраїнських сторінок у соцмережах та обманних ЗМІ;
– залучити «корисних ідіотів», маріонеток, – тих, хто бездумно сприймає кремлівські ворожі меседжі й просуває їх серед цільової аудиторії. В Україні найчастіше це люди, які підтримують ідею «русского мира».
– заперечувати все « і я – не я, і хата не моя»;
– затягувати час, «грати в довгу». Країна-агресорка прагне провадити довгі кампанії з дезінформації, вкладати в них величезні ресурси упродовж багатьох років. Діяти дуже обережно, і обман не буде очевидним спочатку, але воно працює за принципом накопичення.
Оксана Рудь, посилаючись на правила від Оксани Мороз, презентувала практичний кейс для опрацювання фейкових маніпулятивних повідомлень з елементами фактчекінгу, який навчає розрізняти пропаганду. «Протистояти інформаційній агресії ми можемо лише тоді, коли у нас сформоване розуміння принципів конструювання події, його мети, і, відповідно, коли розуміємо, в чому полягає завдання конкретної відчутної шкоди. Іншими словами, ми чітко бачимо, для чого використовується в певному медіатексті той чи інший інструмент пропаганди чи маніпуляцій, яке завдання ставить перед собою цей медіатекст, — говорить Оксана Рудь. — Складовою інформаційної агресії є ідеологія формування стереотипів. Це можна зрозуміти, опрацювавши кілька ворожих медіатекстів. Розпочавши фактчекінг, ми побачили ще одну закономірність: у виступах, у текстах пропагандистів із різних джерел ми помітили тотожність формулювань, мовних зворотів, окремих висловлювань. Це, очевидно, є ознакою темників. … влада може давати ЗМІ конкретні вказівки щодо висвітлювання подій. Завдяки українським фактчекерам, які виклали в мережу фото темників, ми могли відстежувати не тільки маніпулятивну спрямованість і пропаганду. Те, що нас здивувало, було зазначення на темниках часу, до якого пропагандисти мали звітувати про стан виконання плану інформаційної агресії в Україні. Як бачимо, це дуже серйозний підхід до окупації мізків українців».
Виходячи із викладеного вище, щоб не втрапити в пастку проросійських медіа й не поширювати неправдиву інформацію, ми маємо «вмикати» критичне мислення. Обов’язково треба бути пильними і вчитися медіаінформаційної грамотності, освоїти правила роботи з інформацією і застосовувати їх на практиці.
Публікація підготовлена в рамках проєкту «Разом Краще» ГО «Інститут Креативних Інновацій» та Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини в рамках програми Чорноморського фонду регіонального співробітництва за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора та ГО і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Підготувала Світлана Федоренко.
Використані матеріали інтернетресурсів:
https://cpd.gov.ua/main/yak-kreml-keruye-tot-ukrayiny/
