Нещодавно на сторінці Хорошівської дитячо-юнацької спортивної школи у мережі «Фейсбук» з’явилося коротке скромне повідомлення про те, що вихованці-футболісти закладу вийшли у фінал обласних змагань від ФСТ «Колос». Деталі про те, як усе відбувалося і які враження отримали та зробили висновки діти і їхній наставник за результатами цього турніру, спілкуємося із тренером секції футболу Володимиром Бєлозеровим.
– Уже багато років обласне Фізкультурно-спортивне товариство «Колос» проводить змагання серед учнів певних вікових категорій. Змагалися спортсмени 8-9 та 6-7 класів. У цих турнірах беруть участь команди з усіх селищ і міст області, окрім Житомира, Бердичева, Коростеня. Це дає змогу конкурувати між собою командам невеликих селищ і сільських громад.
Однак рівень цих змагань досить високий. Багато футболістів пізніше грають у командах Житомира, Бердичева, Коростеня, беруть участь у чемпіонатах України.
Узимку турніри відбуваються під назвою «Хто ти, майбутній олімпієць?» у форматі 5 на 5 гравців у залах на базі спорткомплексів, – коротко знайомить нас із суттю цих змагань пан Володимир.
Цього разу змагання відбулися 18 лютого. У них взяла участь команда юнаків 2012-2013 років народження. Зустрілися команди Північної зони у місті Радомишлі. Було 9 учасниць. За жеребкуванням наші хлопці потрапили в групу з командами дитячих спортивних шкіл з Овруча і Попільні. За результатами ігор переможці трьох груп склали фінальну трійку.
Володимир Сергійович коментує:
– Наша команда першу гру з суперниками із Попільні розпочала з пропуску гола. Потім зрівняли рахунок. А за кілька хвилин до завершення гри забили 2 голи і виграли з рахунком 4:2.
Наступну гру з овруцькою командою теж виграли з таким же рахунком.
Вийшовши з групи переможцями, провели дуже напружену гру в фіналі з коростишівською командою. Викладаючись на повну, наші спортсмени перемогли команду Коростишева з рахунком 3:1.
Остання гра в цьому турнірі була з командою господарів залу, радомишлянами. Двобій за І місце був важким. Довго рахунок тримався 0:0. Потім – 1:1. Лише під кінець гри суперники забили нам гол. Рахунок став 2:1.
Основна складність для нас була в тому, що ми тягар змагань провели одним складом. Запасні гравці виходили лише на короткий час, бо рівень їхньої майстерності значно поступався стартовій п’ятірці. За результатами змагань наша команда потрапила у фінал, де буде мірятися силами з двома командами-переможницями Південної зони.
Варто відзначити повну віддачу наших футболістів від першої й до останньої секунди змагань. Хлопці продемонстрували свій досвід, стійкість до напруженої гри і стресових ситуацій, – ділиться тренер.
Знайомтесь, наша бойова п’ятірка: Роман Щаблівський – капітан команди, Артем Павленко, Кирило Гриценюк, Давид Гірчук (ці гравці займаються футболом із 2019 року), Владислав Рожанський (тренується з 2021 року).
Тренер розповів, що під час змагань трапився один дуже яскравий ігровий епізод, який можна побачити лише на трав’яних футбольних полях. Роман Щаблівський забив гол прийомом «ножиці» через себе, ризикуючи травмуватися при падінні. Це викликало неабиякий захват усіх присутніх – і глядачів, і гравців, і тренерів. Такий складний технічний прийом Роман іноді тренує на футбольному полі (на фото).
Змагання відбувалися увесь день, і в тренера Володимира Бєлозерова був час поспілкуватися з колегами-тренерами дитячих спортивних шкіл із найбільш актуальних проблем у роботі. В основному, говорили про методи виховання та тренування дітей, а також про взаємостосунки у трикутнику «тренер-спортсмен-батьки».
Дійшли до спільної думки про те, що намітилися останнім часом певні тенденції в тренувальному процесі. Чимало дітей залишають заняття футболом із різних причин. Є традиційні, а є ті, що з’явилися останній часом. Зокрема, були відзначені саме такі:
1) діти сподіваються, що за один-два роки можна добре оволодіти футболом. Це помилкова думка. Футбол потребує багато років тренувань, щоб можна було досягти гарного рівня професійності й результату;
2) друга причина – ґаджети. З телефонами легше сидіти на дивані, ніж викладатися на футбольному полі.
Спільно колеги обговорили іще одну причину, яка є перешкодою в розвитку дитячого не лише футболу, а спорту загалом. Володимир Сергійович нам її озвучив:
– Це ведеться ще з радянських часів: перемога будь-якою ціною. Думка така ще жива в головах і діях чималої кількості тренерів, батьків. Передається вона, на жаль, і дітям, що негативно впливає на їхню поведінку. Діти тоді дуже болісно сприймають поразки у змаганнях. За такого підходу нівелюється основна мета дитячого спорту: змагання, насамперед, мають приносити дітям позитивні емоції, радість від командної гри, фізичний розвиток, здобуття життєвого досвіду, уміння працювати в команді. А коли виходить на поверхню принцип «перемога будь-якою ціною», то не зовсім здорова гонитва за результатом стає на перешкоді основному завданню дитячих спортивних шкіл – виховати фізично і морально здорову особистість.
Але буває, коли і тренери керуються цим ще радянським принципом та вдаються до залучення підставних гравців на турнірах – старших за віком або з чужих, більш сильних команд. У результаті такими діями вони крадуть перемогу в інших тренерів, інших команд, які ведуть чесну спортивну боротьбу згідно із правилами, – сказав він.
Ось так у розмові про конкретний футбольний турнір ми підняли дуже важливі теми виховання, спортивної честі, розвитку наших дітей, формування сильної самодостатньої особистості, яка сприймає поразку як урок, робить висновки, вдосконалюється і досягає результату, не порушуючи жодних ні спортивних, ні моральних правил.
А ми щиро вітаємо наших юних спортсменів і тренера з таким вагомим досягненням. Пишаємося нашими футболістами й бажаємо їм подальших перемог і в спорті, і в особистому житті.
Підготувала Надія Панченко.
Фото Володимира Бєлозерова: команда футболістів – учасниця змагань; Роман Щаблівський тренує свій прийом «ножиці» на футбольному полі
