Проблема домашнього насильства є однією з найбільш гострих у світі й Україні зокрема. Не кожна людина, яка зіткнулася з ним, готова про це говорити. Визнати партнера агресором і піти від нього наважуються одиниці. Подекуди людині просто нікуди йти, і вона продовжує систематично потерпати від насильства.
Що таке домашнє насильство?
У 2017 році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно із ним домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа; а також погрози вчинення таких діянь.
Виокремлюють чотири форми насильства:фізичне – включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
економічне – включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне – включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
сексуальне – включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Страждають від домашнього насильства переважно жінки
Згідно з інформацією Національної соціальної сервісної служби України як центрального органу виконавчої влади, який відповідає за запобігання та протидію домашньому насильству, насильству за ознакою статі, упродовж 2020 року до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надійшло 211 362 звернення щодо насильства в сім’ї, з них 2756 – від дітей, 180 921 – від жінок, 27 676 – від чоловіків.
Зокрема у Хорошівській громаді проблемами домашнього насильства займаються сектор превенції відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції, управління соціального захисту населення Хорошівської селищної ради та інші структури.
За словами начальника сектору превенції Василя Кривця, за 2020 рік на обліку перебувало 118 осіб, які вчинили домашнє насильство, із них – 4 жінки й один неповнолітній.
На всі випадки повідомлення про насильство в сім’ї виїжджає група реагування патрульної поліції. Якщо повідомлення надійшло, а група реагування задіяна на іншому виклику, то виїжджає дільничний. У будь-якому разі на всі звернення, що надходять, поліція реагує. Жодного випадку не приховуємо. Приїхавши на місце події, у потерпілої сторони збираємо пояснення, беремо заяву, де описується, які дії вчиняв кривдник: чи облаяв, чи не пускав до хати, чи бив або не давав гроші. Одразу на місці події складаємо оцінку ризиків зі сторони кривдника до потерпілої сторони, складаємо протокол про правопорушення і виносимо терміновий заборонний припис. Зокрема, припис передбачає на вибір поліцейського застосувати один із трьох заходів: зобов’язання залишити місце проживання, або заборону на вхід до місця перебування, або заборону контактувати з постраждалою особою в будь-який спосіб. Термін дії – від 1 до 10 днів.
Упродовж доби матеріали направляємо до суду. Тих, хто не з’являється на виклики, поліція примусово доставляє до суду. Проти тих, хто більше двох разів скоював домашні насильства, порушується кримінальне провадження. У 2021 році за систематичне скоєння домашнього насилля порушено три кримінальні провадження, – розповідає Василь Іванович.
Поліція постійно здійснює превентивні заходи з питань домашнього насильства на території громад. Щоквартально проводять профілактичні рейди до кривдників, які стоять на обліку. Наразі це 96 осіб. На обліку вони перебувають рік. Серед них постійно ведеться роз’яснювальна робота про види покарання за скоєння домашнього насильства.
Після вироку суду та визначення покарання кривдник повинен стати на облік у Центр пробації для відбуття покарання. Як наголошує начальник Хорошівського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Житомирській області Олександр Батюк, за І півріччя 2021 року покарання за скоєння адміністративного правопорушення – домашнього насильства (стаття 173 Адміністративного кодексу України) відбувають 11 осіб. Серед них шістьом призначили покарання у вигляді громадських робіт, двом замінили на штраф, один помер, двоє відбувають покарння. Минулого року двом кривдникам, які систематично вчиняли домашнє насильство за статтею 126 Кримінального кодексу України, суд виніс вирок у вигляді громадських робіт до 200 годин. У 2020 році кількість кривдників була значно меншою – усього 6 осіб. У 2019 році відповідно пройшли громадські роботи 22 людини, а у 2018 році – близько 50 осіб.
Надія Осадчук, начальниця управління соціального захисту Хорошівської селищної ради, розповідає, що за 2021 рік було зареєстроване одне повідомлення про насильство над дитиною, але у поліції зазвичай таких повідомлень набагато більше. Особливо від жінок. 227 заяв і повідомлень про скоєння домашнього насильства було зафіксовано минулого року. – Систематичні випадки домашнього насильства, особливо якщо є діти, розглядає комісія із захисту прав дітей. Заслуховуємо на виконкомі. Постійно виїжджаємо на місце, працюємо індивідуально як із потерпілою, так і з кривдником.
Зазначу, що працюємо над впровадженням Програми роботи з кривдниками. Фонд ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA) підтримав наш проєкт, спрямований на запобігання та протидію домашньому насильству. У рамках реалізації проєкту плануємо створення та функціонування спеціалізованих притулків для постраждалих від домашнього насильства, а також навчання спеціалістів, які будуть працювати у цьому напрямку, та запровадження роботи з кривдниками. Про це була інформація на сторінках газети «Прапор».
На Міністерство соціальної політики ми подали проєкт на отримання субвенції для створення кімнати постраждалих від насильства. Найближчим часом чекаємо рішення. У будь-якому випадку притулок для постраждалих від домашнього насильства плануємо облаштувати. Кожного року, аналізуючи потребу саме у протидії насильству, ми переконуємося, що такий спеціалізований заклад у Хорошівській громаді має бути. Йде мова про денний Центр соціально-психологічної допомоги постраждалим. Це буде кризова кімната, у якій жінка зможе перебувати від 10 до 20 діб.
Для покращення поінформованості населення громади ми запровадили два мобільні номери телефону. Старости мають усю необхідну інформацію, для громади вона на сайті.
Якщо до нашої служби надійшло повідомлення про такий випадок, одразу починаємо реагувати. Для цього створена мобільна бригада у складі медпрацівників, поліції, служби у справах дітей, соціальних працівників, старости. Вони, окрім реагування, постійно проводять профілактичну роботу.
Постраждалу сім’ю у разі потреби розміщуємо у лікарні або шукаємо родичів та спеціалізованим автомобілем веземо у зазначені пункти.
Відзначу, що ми проводимо інформаційні кампанії, індивідуальні бесіди, поширення соціальної реклами серед населення щодо протидії домашнього насильства. Тісно співпрацюємо з партнерськими організаціями: бібліотеками, навчальними закладами, місцевим часописом тощо. На жаль, у сучасному суспільстві ще й досі залишається актуальною проблема незахищеності жінок, – каже Надія Петрівна.
Як наголошує Марта Чумало, заступниця голови Центру жіночої перспективи, правозахисниця, перше, у що треба повірити чи прийняти особі, яка зіткнулася з домашнім насильством, – це те, що вона не винна. У насильстві завжди винен кривдник. Далі важливо працювати на безпеку і ресурс. По можливості максимально дистанціюватися від кривдника.
Дуже важливо, щоби людина мала підтримку свого найближчого соціального кола, тобто родичів, друзів тощо.
Часто, коли особа постійно піддається домашньому насильству, у неї може погіршитися психологічний стан, що у свою чергу призводить до погіршення сну. Якщо виникають якісь нав’язливі думки чи значне погіршення настрою протягом тривалого часу, або людина бачить продовження погіршення стану – це можуть бути ознаки розладів. Тоді треба звернутися до фахівців за психотерапевтичною допомогою.
Історія Лариси (назвемо її так) є доволі типовою. Вийшла заміж за коханого чоловіка. Негаразди у подружньому житті почалися після першого річниці. Чоловік спочатку почав проявляти психологічне насильство над жінкою. Його навіть не зупинило народження доньки. Жінка стійко терпіла усі приниження. Тим паче, що рідня наголошувала, що заради дитини варто зберегти сім’ю. Після трьох років «тортур» Лариса подала на розлучення. Чоловіка це розлютило. Він почав постійно переслідувати жінку. Застосовував не тільки психологічне, а й фізичне насильство щодо неї. Налаштовував проти матері малолітню доньку. Лариса за захистом зверталася в усі офіційні інстанції, проте знущання від колишнього чоловіка не припинялося. Тільки вийшовши удруге заміж, жінка позбулася кривдника.
Неодмінно захищайтеся!
На жаль, попри усі заходи відповідних структур, кількість випадків домашнього насильства на території колишнього Хорошівського району не зменшується. Це пояснюється відсутністю робочих місць, збільшенням родин, де зловживають спиртним. А з іншого боку – це свідчить про те, що люди почали частіше шукати допомоги.
Якщо будь-хто потерпає від домашнього насилля, в жодному разі вона чи він не повинен і не повинна закриватися у собі та замовчувати такі випадки. Слід одразу набирати 102. За допомогою можна також звертатися й до соціальних служб.
Якщо ж виникла така ситуація, що потерпілий чи потерпіла не мають можливості зателефонувати, то слід повідомити сусідів або родичів про такий випадок, а ті, у свою чергу, повідомлять або дільничного офіцера або соціальні служби. Телефон (096)-101-36-89.
Можна також зателефонувати на «гарячу лінію» з попередження насильства: (080)-050-03-35 або 116-123 (з мобільного)
Не залишайтеся наодинці з проблемою! Розірвіть коло насильства!
Ірина Сівінська
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
