Інформаційний спротив. 1026-й день повномасштабної війни

Маю я одного знайомого. Назовемо його умовний Уасілій — треба ж його якось назвати. Так от. Умовний Уасілій все своє життя прожив в Україні. Добре вчився, добре працював і добре мав.

Умовний Уасілій був російськомовним. От просто російськомовним і все тут. Чи вважав він себе українцем? Не знаю, але мав (і має) паспорт України. Але українською ніколи не розмовляв і, навіть коли до нього зверталися українською, відповідав російською. Ну а шо — йому так легше, він так звик, нафіг заморочуватися, і так паймут. Він не тупий, просто мови йому даються важко і навіщо витрачати сили на нікому не потрібну дурню.

В день, коли в українські міста полетіли братські балалайські ракети він з родиною опинився за кордоном. Так вийшло і тут не про погано це чи добре, а про факт. Умовний Уасілій осів десь у Німеччині, оформив статус біженця і, оскільки він людина дієва і на допомогу від Німеччини українським біженцям жити не збирався, почав шукати роботу. І тут… Невдача спіткала юного спортсмена — влаштуватися на роботу в Німеччині без знання (о, диво!!!) німецької мови, не можливо. Ні на яку. Не знаєш німецької — що ж. Погано. Йди вчи. От тобі безплатні курси, якщо мови даються важко і курсів недостатньо, то наймай репетиторів, танцюй джигу, розмазуй соплі по щоках, бийся лобом об стіну — любе-голубе. Для того, щоб працювати в Німеччині ти мусиш знати німецьку мову. І якщо ти претендуєш на високооплачувану роботу (умовний Уасілій претендував), то мову ти маєш знати не на рівні “Мама мила раму”, а на рівні вільного спілкування й оперування складними технічними термінами. І (о, диво!!!) умовний Уасілій намотав соплі на кулак, свою нездарність до вивчення мов запхав собі поглибше в дупу і… Вивчив німецьку. До рівня необхідного для того, щоб влаштуватися на роботу з оплатою праці, яку він вважав мінімально можливою для нормального життя його та родини в Німеччині.

Цей допис не про патріотизм чи його відсутність в умовного Уасілія. Я про інше. Доки в Україні можна буде влаштуватися на роботу без знання української мови, доти буде існувати такий оксиморон як “російськомовний українець”. І доти балалаї будуть їх асвабаждать, а віткоффи варнякатимуть про необхідність здачі немитим українських територій, бо там проживають русскагаварящіє…

Олександр Осадчий

Підготував Олександр Голяченко

Прокрутка до верху