Якось, ще в дитинстві, я запитав у дідуся: “Як зрозуміти, що ця жінка – та сама, єдина?” Він задумливо потер підборіддя, усміхнувся краєчком губ (його явно розважила моя серйозність), а потім, вже без тіні жарту, відповів, усвідомлюючи всю важливість цієї розмови:
– Потрібно поставити собі три питання.
Перше: Чи добра вона? Розумієш, хлопче, зла жінка – це як отрута, що діє повільно. Відразу не помреш, але мучитися будеш усе життя.
Друге: Чи хочеш ти, щоб вона стала матір’ю твоїх дітей? Пам’ятай, у кожному чоловікові закладена велика любов до тих, хто одного дня буде називати його татом. Ти ніколи не довіриш своїх дітей жінці, яка того не варта.
І третє: Чи зможеш ти постаріти поруч із нею, не соромлячись власної слабкості? Адже якщо чоловік піде з цього світу раніше, жінка має пам’ятати не немічного старого, а того, кого вона любила всім серцем.
Якщо відповів “так” на всі три питання – не зволікай, роби їй пропозицію.
© Тьєррі Коен. “Історія мого божевілля”
Із «Життя, яке воно є»
Підготував Олександр Голяченко
