В 2021 році ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» відзначає пам’ятну ювілейну дату – 25-ліття свого заснування. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року колекція мінералів та гірських порід мінералогічного музею підприємства «Західкварцсамоцвіти» була передана у новостворений заклад, що відтоді підпорядковувався Міністерству фінансів України. Проте, можна сказати, що шлях до цієї дати був значно тривалішим у часі та сповнений важливих подій з історії місцевого геолорозвідувального та добувного підприємства, діяльності великого кола його працівників, а також життя і розвитку нашого селища.
Появі такого музею, його становленню та сьогоднішньому успішному становищу завдячуємо унікальному Волинському родовищу камерних пегматитів, початок освоєння якого в 30-х роках минулого століття і став причиною прагнення створити подібний заклад. Мінерали та гірські породи добуті в той час біля сіл Писарівка та Вишняківка й були першими експонатами невеличкої колекції, заслуги по створенню якої з пошаною віддаємо тодішнім геологам В.П. Амбургеру і Б.О. Гаврусевичу. Далі була Друга світова війна з її руйнівними наслідками. З відновленням робіт на родовищі у 1951 році за сприяння геологів Клочкова В.Т. та Салманіна О.І було піднято питання про створення нового музею. Це була маленька кімната з експонатами, що зберігалися в ящиках та сейфах.
Проте зміни на краще, що стосувалися справи експлуатації родовища, зростаюча значимість п’єзокварцу як пріоритетної у видобутку сировини позитивно відбились і на функціонуванні закладу. Він поповнювався новими цінними зразками. Було проведено початкову систематизацію колекції, вона збільшувалась не лише кількісно, а й якісно – музей розмістився в трьох залах нового приміщення, було проведено ремонтні роботи, власноруч виготовлено прийнятні вітрини. Ці позитивні зрушення стали можливими завдяки наполегливій праці, науковому і творчому підходу тодішнього керівництва, геологів та трудового колективу підприємства. Тут потрібно згадати такі прізвища: Ю.Г.Сорокін, В.С.Булгаков, В.І.Панченко, І.С.Василишин, Р.В.Василенко, Л.І.Муський, А.С.Весельєв, Ф.В.Мужановський, В.М.Бурлаков, Н.Г.Лукашенко.
Тож до музею почали приїжджати перші екскурсанти з різних куточків держави, а в їх числі, як свідчать музейні книги відгуків, були геологи, очільники урядових відомств і великих підприємств, студенти і школярі, звичайні любителі мінералів. На той час ВО «Західкварцсамоцвіти» зростало в своїх потужностях, і географія його діяльності вже не обмежувалась Житомирщиною, адже його силами почалась розвідка і розробка нових родовищ в Україні, сусідніх Білорусі та Молдові, в інших куточках колишнього СРСР. Тому музей ставав багатшим на нові експонати, збільшувалось їх різноманіття, колекція впорядковувалася, набувала привабливого вигляду, зростав її науковий потенціал. Постала необхідність створення належних умов зберігання таких цінностей.
І в 1992 році музейна колекція нарешті отримала остаточне місце розташування – двоповерховий спеціально підготовлений двоповерховий будинок.
Перші роки незалежності нашої держави були складними в соціально-економічному плані, проте музей розвивався, а в 1996 році, як сказано вище, почався новий етап його історії. У 2001 р. Постановою Кабінету Міністрів України музей визнано «Науковим об’єктом, що становить національне надбання України». Так високо була відзначена зібрана вже на той момент унікальна колекція та натхненна робота по її зібранню і впорядкуванню декількома поколіннями геологів підприємства та працівників колективу музею, на чолі якого першим директором став Василишин І.С.
Завдяки покращенню фінансового забезпечення, музей поповнив колекцію за останні 20 років на 551 зразок. Покращилось матеріально-технічне оснащення закладу, проведені значні ремонтні роботи. Зараз під музейною експозицією п’ять виставочних залів, де розміщені колекції декоративно-облицювального каміння, мінералів і гірських порід Волинського родовища камерних пегматитів, з родовищ України і світу, виробів з коштовного і дорогоцінного каміння.
Рекламна і популяризаторська робота, публікації в засобах масової інформації та телевізійні сюжети про музей і його унікальні зразки дозволили збільшити число екскурсантів, розширити їхнє коло в професійному та соціальному вимірі. Тепер до нас їдуть не лише геологи-фахівці, а й діти та студенти, музей відвідують родинами, організовуються чисельні туристичні візити, в тому числі й іноземцями.
Окрім проведення екскурсій музейні працівники здійснюють фондову-облікову роботу. Виконана паспортизація зразків, зроблене впорядкування їх інвентарних номерів та маркування. Почалося створення письмового фонду, адже тепер, окрім подарованих мінералів, музей із вдячністю приймає від відвідувачів спеціалізовану літературу, світлини та інші предмети дотичні до геології. Заклад перед собою поставив завдання збереження історії місцевого підприємства, пам’яті про славні часи його діяльності, вшанування тих людей, що працювали на ньому.
Музей за мету своєї діяльності обрав також просвітницьку роботу. Проводить тематичні виставки, бере участь в різноманітних культурних фестивалях, заходах, що популяризують народне та декоративне мистецтво, новаторські технічні розробки, в конференціях, які обговорюють стан та перспективи розвитку музейної справи в Україні. З 2008 року заклад спочатку сам, а тепер і спільно з Українським мінералогічним товариством організовує наукові конференції «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання», на яких пропонуються до розгляду і дискусії доповіді щодо природних ресурсів, туристично-рекреаційного потенціалу України, загальних питань геології та мінералогії. Цього року десята ювілейна конференція дозволила зібрати разом поважних науковців, викладачів та аспірантів, виробників і фахівців-професіоналів, які уособлюють та розвивають вітчизняну геологічну галузь.
У свій двадцять п’ятий рік від заснування ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» являє собою сучасний заклад з неперевершеною колекцією, в складі якої є націнніші експонати з числа місцевих топазів і берилів. Вона має наукову значимість та визнання як унікальна серед широкого кола спеціалістів з усього світу. Музей у своїй діяльності й надалі керується принципами якомога ширшої доступності, прагне покращення його презентабельності та урізноманітнення форм подачі інформації. Здійснюється його модернізація, і він розвивається в дусі часу, організовуються нові напрямки роботи. І, як завжди, найбільшою цінністю для музею є його відвідувачі, для яких заклад щодня радо відчиняє свої двері та запрошує поринути у прекрасний світ неймовірного каміння.
Іван Ковтун, молодший науковий співробітник музею
