– Альо, Люська! Я тут тєбє падаркі набрал. Трусєля кружевниє і шубу. Себе «балгарку», а Ванєчкє – хрєнь какую-то: пішеш на нєй, нажимаєш кнопку і всьо стіраєцца. Вот хахли, што імєют! І так в каждом домє.

– Умніца, Валєра! Ви кагда на ратацию?

– Скора, січас захватім Кієв, я єщо тєбє шота пріхвачу!

Втерши зашкарублою, немитою тижнями рукою, шмарклі, Валєра вкладає труси у брезентовий вєщьмєшок. І байдуже, що полужопія Люськи ковтнуть їх своїм мєждужопієм.

Шубку накинув на плечі – українська весна не вельми привітна. «Болгарку» кинув під ноги – не влізла до вєщьмішка. Заради забави пише у дитячому графічному планшеті: «Камбат *уйло» і демонструє аднапалчанам у БТРі.

Дружній регіт накриває потужним вибухом, в якому читається «Добрий вечір, ми з України!».

Валєра, посічений осколками, силкується виповзти, але ноги заплуталися у шнурі «болгарки», шубка на плечах горить, горить і сам Валєра.

Так його і знайшли – обвугленим, із заплутаними в дротах ногами, а в руках – поплавлений планшетик, де красувався напис «… *уйло»…

© RomanNasonov

P. S. Російські найманці вкотре доводять свою нікчемність. Так, у кишенях одного зі знищених окупантів виявили поцуплені гроші та ювелірні прикраси.

Олександр Голяченко