Міжнародний день вегана відзначається з 1994 року щорічно 1 листопада. Веганство — це спосіб життя, який характеризується надзвичайно ретельним вегетаріанством. Вегани харчуються і користуються тільки рослинними продуктами, без жодних компонентів тваринного походження. Вони не тільки вилучили зі свого раціону м’ясо та рибу, але й будь-які інші продукти тваринного походження — яйця, молоко, мед тощо. Вони не носять одягу зі шкіри, хутра, вовни, шовку та не користуються продуктами, які тестувалися на тваринах.
Одні вважають веганство способом відрізнятися, інші – способом життя. Є люди, котрі від народження не вживають м’ясо та молочні продукти через несприйняття їх організмом, інші в уже дорослому віці розуміють, що хочуть харчуватися саме так.
Наш земляк Олександр Залевський (докладніше читайте в газеті «Прапор» № 36 від 6 вересня 2019 року), котрий зараз проживає у США, поділився своїм досвідом.
– Почалось моє знайомство з веганством ще в Китаї. Артисти запросили у веганський ресторан. Вони мали гарну фізичну підготовку, були фізично сильними людьми. Я дивувався, як вони можуть наїстися без м’яса. Проте потім зрозумів, що все ж можна насититися і залишитися бадьорим, активним, продуктивним. Вже тоді зауважив собі, що я спробую також їсти таку їжу.
Переїхав у Нью-Йорк – місто гарне, але бідне на емоції. У ньому не припиняєш гнатися за грошима. Такий стан речей і спосіб життя поступово призводить до депресії. Ти маєш запитання, але не маєш відповідей.
Друзі якось запросили мене в Фінікс (штат Аризона) погостювати. Через ситуацію з ковідом жити у Нью-Йорку ставало все важче. Тому я без вагань переїхав. Аризона – місце, де немає зими, тут спекотно, проте є красива природа, все живе. Маю більше часу для усього: робота, спортзал, танці. Зараз я займаюсь ремонтом техніки, – розповів Олександр.
Він продовжив, що по життю завжди шукав людей цікавих, наповнених. І неспроста доля звела його із Лілією.
– Вона сказала, що я всіх люблю, окрім себе. Я плакав, бо то була правда. Ця людина зрозуміла мене, допомогла розібратися в собі. Внутрішній заряд і сила – це багатство більше за статки матеріальні. І це мені пояснила саме Лілія. Проста жінка, яка має особливе мислення. Вона розповіла про веганство і голодування. Лілія завжди готувала дуже смачні веганські страви.
Саме під її наставництвом три з половиною роки тому я вперше спробував голодувати. Це був 8-тижневий курс голодування з клізмами. Чистка організму – найважливіше, з чого треба починати. Спочатку у мене були прояви невмотивованої злості. Тіло кричало: «Дай м’яса!». Та кожна наступна практика була легшою. Я записував відео «Мотивашки від Зевса», усі вони є в ютубі. Якщо комусь цікаво – може до них звернутися.
Сухе голодування – це очищення організму, коли відбувається самозцілення. Найцікавіше, що змінюється не тільки самопочуття, але й мислення, світосприйняття. Більше думаєш про вічне й високе, єднаєшся зі світом, із космосом.
Проте для кожного цей процес є особливим. Треба радитися з лікарем. Шукати відповідальних наставників. Можна голодувати на воді. Так, до речі, практикує мій тато. Важливо, щоб не було захворювань супутних. Багатьох бажаючих лякає необхідність робити клізми, проте це обов’язковий ритуал. Входити і виходити з голоду потрібно поступово. Кожен, хто це спробував, може підтвердити, що хочеться менше спати, коли ти не об’їдаєшся. Після 3 років практики мій організм звик. І це вже просто розвантаження, а не триденний голод.
Була ситуація, коли я отруївся плющем. Усе тіло свербіло. Щоб не звертатись до лікаря, вирішив поголодувати. Допомогло. Уже більше п’яти років я не лікуюсь медпрепаратами. Шість років не вживаю алкоголь. Від усього допомагає голод. Це, принаймні, мій досвід.
Не можна стати веганом за один день. Треба література, порадники, наставники. Але пробувати варто. Після очистки організму ми вже не можемо так просто дозволити собі їсти будь-що. І для м’яса вже немає місця. Можна готувати котлети з гречки, квасолі. Є багато замінників тваринної їжі. Треба більше рослинної, і її достатньо нашому організму. Є спогади про те колишнє харчування, хоча смачно буває і веганам. Усі мої друзі також не вживають тваринну їжу, проте це не заважає нам зустрічатись, робити вечірки, смачні застілля – без алкоголю та м’яса.
У холодних регіонах без тваринної їжі не можна, проте завжди є альтернатива, – підсумовує Олександр Залевський
Змінивши місце проживання, Олександр змінив і професію. Рік він навчався нового ремесла – ремонту побутової техніки, проте встигав відвідувати аматорський театр Arizona Russian Theater. Був актором у виставах та допомагав колективу з хореографією. Зараз постійно відвідує заклади, де можна танцювати. Це не лише спортзали, але і різноманітні дискотеки та вечірки. Продовжує вести мотивуючі блоги в інстаграмі та на ютюбі. Його псевдонім не змінився – Zeus (Зевс).
– Як не дивно, але більше сили з’являється, коли ти не їси м’яса. Мені вистачає часу і на роботу, і на відпочинок. Проте не заперечую, що вітаміни потрібні. Якщо ви їсте магазинні продукти, то не можна повністю бути впевненим у їхній якості. Тоді є сенс говорити про аптечні вітаміни.
Основна причина переходу на веганство – бажання зміцнити фізичне і духовне здоров’я.
Через те, що ми споживаємо м’ясо, всередині нашого організму відбуваються процеси гниття. М’ясо не перетравлюється повністю, бо на це треба багато часу. З’являються мікроби, які поїдають нашу енергію. Саме тому я відмовився і від споживання дріжджів, адже вони також сприяють розмноженню патогенних мікроорганізмів. Веганство – це можливість стати легшим, менш залежним або зовсім вільним від їжі.
Усі продукти для мене зараз отримали нові фарби і ноти. Щоранку я випиваю склянку води з лимоном, а тоді снідаю – найчастіше апельсином і грейпфрутом. Мій обід – яблучно-банановий смузі з горішками, пластівцями з чорницею, полуницею. Мій спосіб харчування змінився і через місце проживання. Тут, в Аризоні, тепло, тому і не так хочеться їсти, – зазначив Олександр.
– Я часто імпровізую, бо хочу краще почуватися і сприймати простір навколо себе. Проте все потрібно робити поступово. Якщо хочете гармонії – не катуйте себе.
Але треба розуміти, що часто нами керує не голод, а старі харчові звички. Треба ретельно прислухатися до себе.
Я тільки стаю на шлях правильного харчування. Зараз я значно менше їм, тільки коли дійсно хочу їсти. Я позбувся системи нав’язаних цінностей. Моє харчування – це ніби постійний піст. Певною мірою це і духовна практика.
Є великий вибір круп, які можна заправляти різними соусами, можна їсти овочі, фрукти, горішки. Зі зміною харчування змінюється і наше тіло, навіть його запах, – поділився Олександр.
Кожен сам вирішує, що йому їсти та в якій кількості, проте історії про свідомий вибір певного способу життя часто надихають й інших людей на пошуки себе.
Любов Дем’янчук
