«Хай згасла свiчка, але пам’ять не згаса…»

Ми часто повторюємо фразу: «Герої не вмирають!» І з дитинства чули про те, що людина, яка залишила земне життя, живе, допоки її пам’ятають і згадують на землі. В Україні точиться кривава визвольна війна проти російських окупантів. І в цій запеклій боротьбі за свободу і незалежність України, за право бути господарями на власній землі ми несемо тяжкі втрати. У кожному селі й місті ростуть кладовища загиблих від рук окупантів наших військових і цивільних. Проте завдання кожного і кожної з нас пам’ятати, якою великою ціною здобувається Перемога, і завжди бути вдячними тим, хто віддав життя за нас, за Україну. Тому й влаштовуємо заходи із вшанування загиблих, ставимо пам’ятники, відкриваємо меморіальні дошки.

На території Краївщинського ліцею шостого червня відбулося відкриття меморіальної дошки загиблому захиснику України, випускнику 2012 року Антонюку Петру Григоровичу.
На урочисту лінійку з цієї нагоди на подвір’ї рідного закладу загиблого Героя зійшлися учні, вчителі, родичі, представники влади та небайдужі жителі громади.
У кінці жовтня 2023 року село Краївщина сколихнула тривожна новина: в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району на Харківщині під час танкового обстрілу противника, під час виконання бойового завдання загинув смертю хоробрих солдат Збройних сил України Антонюк Петро Григорович, 11 березня 1995 року народження, житель с. Краївщина.
Урочисте відкриття розпочалось із виконання Державного Гімну України, підняття та приспускання Державного Прапора України.

Староста округу Юлія Миколайчук зазначила: «Відкриття меморіальної дошки – це пам’ять про подвиг нашого односельчанина, героїчно полеглого в ім’я життя інших, в ім’я спокою і миру на нашій землі . Ціною власного життя Петро Антонюк захистив інших. Цей пам’ятний знак буде нагадувати нам про війну, про загибель людей, про людське горе.
Директор закладу Вадим Новицький, висловлюючи співчуття родині загиблого воїна, наголосив: «Героїзм Петра вчитиме майбутні покоління учнів таким звичним, але часом надскладним людським якостям, як гідність, повага, любов і вірність. Найголовніше наше завдання – зберегти пам’ять про подвиг нашого земляка, подвиг усіх Героїв».

Щирі слова подяки родині за брата, чоловіка та слова співчуття висловив селищний голова Володимир Столярчук: «Наш священний обов’язок – пам’ятати Петра Григоровича, пам’ятати всіх, хто загинув, піклуватися про тих, хто сьогодні на війні, всіляко їм допомагати. Було б дуже добре, якби не гинули захисники й захисниці, якби не було війни. Та Перемога буде нашою спільною Перемогою, тому маємо знати й пам’ятати тих людей, які вчора ходили поруч із нами і своїм героїчним вчинком показали, як потрібно жити, як любити свою Батьківщину, рідну землю. Петро загинув, аби ми могли жити, щоб була наша держава вільною і квітучою. Бажаю, щоб настала Перемога, був мир, щоб повернулись всі наші воїни живими. Герої не вмирають! Слава ЗСУ! Слава Героям! Слава Україні!»

Відкрили меморіальну дошку, встановлену на будівлі навчального закладу, рідні загиблого воїна дружина Яна та брат Олександр.
Після цього священник освятив меморіальну дошку Героя Петра Антонюка.
Учасники заходу поклали квіти та низько схилили голови в знак великої шани та вічної пам’яті.

Сестра загиблого випускника Оксана Григорівна Антонюк, ледь стримуючи сльози, промовила слова вдячності за вшанування пам’яті про їхнього брата, який так любив життя, був дуже доброзичливим і завжди веселим. На згадку про його героїчний вчинок вона подарувала навчальному закладу прапор військової частини, в якій виконував бойові завдання їхній брат Петро.
Багато слів, хороших та сумних, було сказано під час години пам’яті, присвяченій Герою Петру Антонюку. Він загинув, але світла пам’ять про нього назавжди залишиться з нами. Нам усім дуже хочеться миру і спокою! І коли ми говоримо про війну, про воїнів, котрі в цей час захищають незалежність і неподільність нашої держави, ми розуміємо, що вони там для того, щоб життя продовжувалось, щоб росли щасливі й усміхнені діти, щоб було мирне небо над нашими головами. І ми маємо завжди пам’ятати, якою ціною платимо за кожен новий день.
Підготувала Світлана Федоренко

Прокрутити вгору