Грицько Чубай помер у фатальному для багатьох творчих людей тридцятитрьохлітньому віці — 16 травня 1982 року. На творче палання доля відвела йому украй мало часу.
Грицько Чубай був ключовою постаттю львівського літературного андеґраунду, «легендою українського безчасся 70-х років» (І. Дзюба). Він подав неперевершені взірці герметичної поезії з політичним підтекстом. Такий ранній спалах викшталтуваного таланту — велика рідкість у нашій літературі. До прикладу, вірш «Коли до губ твоїх…», який пізніше завдяки його синові Тарасові став відомою піснею, поет написав у…15 років.
* * *
Коли до губ твоїх лишається півподиху,
коли до губ твоїх лишається півкроку —
зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко.
Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
той шепіт мою душу синьо крає.
І забуваю я, що вмію дихати,
і що ходити вмію забуваю.
А чорний птах повік твоїх здіймається
і впевненість мою кудись відмає.
Неступленим півкроку залишається,
півподиху у горлі застряває.
Зіниці твої виткані із подиву,
в очах у тебе синьо і широко,
Але до губ твоїх лишається півподиху,
до губ твоїх лишається півкроку.
ПЛАЧ ЄРЕМІЇ
тільки-но збудували місто і навіть ще
не встигли його заселити а вже пророк
Єремія плакав над ним як над давно
спорожнілим
із кожної його сльози тоді виростало
при всякім домі сонце і всім казало що
не сонце воно а жовта кульбаба
і тільки-но сонце промовляло це як
сиве птаство обсідало його звідусіль
називаючи себе кульбабиними дітьми
але варто було вітрові хоча б легенько
повіяти як відлітало птаство геть і
вже не поверталося ніколи
КОРИДОР ІЗ ДВЕРИМА
ЗАВБІЛЬШКИ В ОКО
не відаю як ми обоє потрапили в цей
коридор із дверима завбільшки в око
не відаю
мабуть ми були випадковими слізьми що
випадково сюди вкотилися мабуть що так
і тут собі раптом згадали що люди ми
та вже немає нам назад вороття немає
навіть якщо наші сльози звідси крізь
двері викотяться то ми все одно
залишимось тут
там за стінами заметляється про
нас листя язиків на деревах тіл
то ті щасливі що можуть нас лише
бачити що не можуть сюди увійти
то ті нещасні що можуть нас лише
бачити що не можуть сюди увійти
Вірші Грицька Чубая входять до збірок «Так ніхто не кохав» і «Антології української поезії XX століття: від Тичини до Жадана», які вийшли в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі».
Підготував Олександр Голяченко
