Інформаційний супротив. 218

Ну й народ *уйлу дістався, простигосподи… Палять воєнкомати, воєнкомів стріляють, а многі з них вишикувалися у довжелезні черги на кордонах з целью ізбежать призову… *уйло за них страдає, несе тяготи й лішенія, в погребі годами живе, у чемодан какає, а вони…

І все ж таки на першу хвилю мобілізації їхні воєнкоми солдатні так-сяк нашкребли. Та після нетривалої підготовки вже направляють у зону бойових дій, про яку вони знають лише із розповідей кісєльова та соловйова. Тобто ні*ера не знають, а про ожидающі їх фронтові ужаси ще лише починають смутно здогадуватися. Задача ЗСУ в цих умовах так зустріти цю першу хвилю, щоб реальність превзошла всі їхні самі ужасні опасєнія, щоб лункий термін «могилізація» зримо набув свого зловісного змісту. Чисто з прагматичних міркувань – аби друга хвиля призову в рф іще більше забуксувала, а третя щоб цілковито провалилася.

Не думаю, що розкрию військову таємницю, якщо скажу, що для ЗСУ мобілізація в рф не стала несподіванкою. У нашому тилу давно вже йде планомірна підготовка та перепідготовка бойових підрозділів, яким скоро знову вступати в бій. Серед них підрозділ, учорашній пост командира якого Artem Belenkov я поширюю.

Цей підрозділ – лише один з багатьох в лавах ЗСУ, які пройшовши бойове злагодження готуються зараз нищити ворога. А те, що вони його нищитимуть натхненно, завзято і творчо – дідусь ні на мить не сумнівається. Бо і командира та його бійців знаю… навіть не так… маю честь особисто знати, і про їхні попередні бойові звитяги мені відомо не з чуток. Тому й сам їм посильно допомагаю і вас, якщо така можливість є, закликаю.

P.S. Тєм временєм на Валдаї *уйло зустрівся з якимось «старцем». Після розмови з яким, за свідченням очевидців, став якийсь мрачний і нєлюдімий – «старец» нічим його не втішив. Похмурий спустився в погреб і натужившись присів над чемоданом. Успіху не мав.

© Свирид Опанасович

Підготував Олександр Голяченко

Прокрутити вгору