ПРОШУ ВСІХ НА ХВИЛИНКУ ОПУСТИТИ ГОЛОВУ….

… усім, хто хоче новорічного свята і ялинку з салютами…

Знаєте що таїться за цифрою 200 …? Це коли під час бою, ти чуєш крик побратима:

– С@ка, давайте сюди, він ще дихає !!! І в найскладніших умовах, забувши про стерильності, брудними, тремтячими руками засипаєш “целакс” і шепочеш, як молитву:
тихо, тихо браток..ти чого, зараз, зараз все буде … все буде !!!!!

Коли розвалений УАЗ вичавлює божевільну швидкість і під пострілами, відчайдушний шофер виводить машину з під обстрілу, а фельдшера під божевілля “танцю” старої розвалюхи-швидкої намагаються створити диво … і поклавши руку на плече, кажуть водію:-не метушися, ось і все …

Коли в холодні стіни моргу, приїжджає командир, побратим … і дає нову форму … так положено … так потрібно і курить сигарету за сигаретою, лише кадик ходить ходором …, а ще ж треба рідним повідомити…. І знаєте… чоловіки плачуть …

Це довга дорога навіки додому і мати на колінах біля порога в божевільному голосінні … і ти мовчиш, лише повторюєш, як мантру: -Пробачте … вибачте … не вберегли …

… І дитина з переляканим поглядом, він ще не зрозумів, тата більше немає! І виття вдови, така молода … їм би жити … с@ка війна !!!!

… Це стукіт землі по кришці труни і горілка на поминках … вона не бере …, а перед очима стрічка на фото, тоді перед виїздом … він так завзято сміється ….

Це цифра 200, за нею доля, за нею життя, просто цифра, а за нею… 

© Гайдай Євген