Фото зроблене 1935 року в східних кресах, тобто в Галичині, як її називали поляки в міжвоєнний період. Я десь бачив згадку, що фото можливо зроблене в Станіславі. Але підтверджень цьому нема. Знаємо тільки, що це точно Галичина.
Подивіться на цю пару. Красиві, щасливі і стильно одягнуті молоді люди. Він в топовому костюмі, маринарка застібнута на один ґудзик, руки за спиною, рішучий погляд впевненого в собі чоловіка.
Вона жіночна і вродлива жінка в штанах, що на той час було викликом. Красива зачіска, чарівна усмішка, на руці жіночий або чоловічий годинник.
Вона усміхається фотографу, а її фацет спеціально робить серйозний вигляд обличчя. Це гра. Звісно це гра яку злапали навічно камерою фотоапарату.
Перенесіть цих людей в любу точку планети і вони будуть в ній свої серед своїх. Типові представники сучасного їм світу. Уявіть що позаду них Уолл Стріт, а цей чоловік брокер і на дворі 1928 р. Зараз вони сядуть у свій бюік і поїдуть Карнегі холл слухати Ню Йорк сіті оперу.
Або ж вона продавець нерухомості в Лондоні, а він інженер в Auto Union десь в Інґольштаті.
А може вона викладачка в Тернополі, а він один з перших українських гонщиків який взяв гран-прі в 1930 році на трасі “Львівський трикутник” у Львові?
Хто ці люди? Ми ніколи цього не дізнаємось.
Єдине, що ми точно бачимо, що це звичайні представники людської цивілізації.
1935. Решта нашої країни оговтується від найбільшої нашої катастрофи – Голодомору.
Нація як мрець, ледве пропихає свою кістяну руку з під мокрої землі і чіпляється за життя. Обтрушує з себе залишки української ідентичності і робить перший крок в нове і світле соціалістичне майбутнє. Але вона ще не знає, що за можливість жити вона заборгувала комісару свою душу.
Попереду 1937, чорні роти, штрафбати і Биківня. Попереду Воркута, Кенгір і Сандармох. Розстріляне відродження і упокорене зародження. Вбивають всіх, від чорнороба і Павліка Морозова до драматруга Курбаса і неокласика Зерова. Хто не терплячий той пускає собі кулю в лоба як Хвильовий.
1935. За 4 роки в світ цих людей прийде більшовик і знищить все, що було їм дороге. Можливо він навіть вбив когось з цих двох що на фото? Забрав її годинник сваєй Нюрє, блять, а з мертвого тіла чоловіка стягнув стильний костюм і мешти в яких потім буде розсікати, як емісар “маро(мо)дерного” гротестку, вулицями окупованого і Києва, на яких досі валяються трупи українців?
І вже потім вони будуть нам розказувати, що принесли нам прогрес і науку. Навчили нас будувати ГЕСи і металургійні заводи. Нашими руками і мізками, звісно.
А ми їх за це ще й в космос потім відправили.
Біологічне сміття прийшло і все знищило, потім нашими руками все відбудувало і сказало, що це все вони нам подарували, а ми бачте невдячні. І якби не вони ми і досі жили в лісах, полювали на вовків і їли вміст шлунків оленів. Ну дякуємо звісно.
Вони нас хотіли знищити, але не вийшло.
Тепер наша черга.
The World of History
Підготував О. Голяченко
