Професію вчитель обирають ще в утробі матері.
В дитинстві грають «у школу», заводять журнали із зошита в клітинку, ставлять учням оцінки і пишуть крейдою на дощечках, уявляючи себе вчителем у класі.
Потім цей сценарій втілюється у життя. І це вже не мрія, не професія, а місія, стиль мислення і просто – педагогічна натура.
А тепер перейду до сумного
Цього літа я найбільше надала консультацій педагогам з приводу їх звільнення з посади.
І я замислилася, як же це так, ЧОМУ?
Адже зрадити місії – це як продати душу. Що ж спонукає вчителів піти на такий тяжкий гріх?
А все те, що вже тривалий час до педагогів у країні споживацьке ставлення.
Якщо ти вчитель – значить всім все винен і спробуй довести зворотнє, ми тобі швидко вкажемо на твоє місце, адже «ТИ Ж ВЧИТЕЛЬ».
У законі чітко зазначено, що педагог надає послугу. А це із опери «Клієнт завжди правий».
А клієнтів у вчителя хоч відбавляй – це і учні, і батьки, і адміністрація, і безліч органів і організацій, які тільки і «захищають» його інтереси, і весь інтернет, і всі ЗМІ… Можете список доповнювати самі.
Всі думають, що у вчителя не може бути родини, потреби у відпочинку та у гідному фінансовому становищі і т.д.
Адже месіонери мають тільки віддавати. Тим паче, що вони самі обрали цю професію, ніхто ж не змушував. От і не скаржіться.
Про те, що вчителя треба заохотити гідною заробітною платою і належним людським ставленням – ніхто не опікується. Педагогу це не треба – у нього покликання.
Можна багато писати, але я зекономлю ваш час.
Доки в країні не буде належного ставлення до освітян – на добро і справедливість не розраховуйте.
І ще, а хто буде розплачуватися за отой гріх – зрада вчителем своєї місії
Бережіть себе і дбайте про вчителів! Все буде Україна
З повагою – юрист, психолог Лілія Орел
Підготував Олександр Голяченко
