Війна закінчиться. Все в житті закінчується. Так влаштований всесвіт. І як тільки наступить приголомшлива тиша, як тільки Україна зніме шолом і втомлено проведе долонею по власному обличчю, розмазуючи брудний солоний піт, нам одразу треба буде готуватись до нової війни! Іншого виходу немає! Так, будуть підписані величезні гори документів. Будуть рукостискання політиків. Будуть обіцянки, дорожні карти, плани та все інше.
Це добре!
Це треба!
Навіть необхідно!
Але… Нам варто готуватись до нової війни! І чим сильніш ми до неї приготуємось, тим велика вірогідність того, що… її не буде. У нас був шанс з 2019 до початку 2022 реалізувати цей варіант, але країна його втратила! Тепер вигрібає так, що навіть важко уявити.
Коли ми будемо в НАТО, невідомо, але не зважаючи на це, Україна як можна швидше мусить стати європейським Ізраїлем. Країною із найсильнішою та найсучаснішою армією зокрема. Військова доктрина України звучить приблизно так: «Нас мало. Ворогів набагато більше. Відповідно, у випадку військового конфлікту ми мусимо нанести їм максимальне ураження за короткий проміжок часу». Все чітко та зрозуміло.
Нещодавно, в етері телеканала «Прямий», Олександр Погребиський, висловив слушну думку: «Усі мусять служити в Збройних Силах України». Це не примха сержанта ДШВ, це реалії нашого життя. (Декого навіть потужно попрердоліло від цих простих слів, але то таке). Кожен чоловік, (якщо він звісно підходить для служби за станом здоровʼя), повинен проходити кількамісячний вишкіл на полігоні. Чи то буде після 18… або 20 років, питання дискусійне, але це мусить бути обовʼязок! Без «хочу – не хочу», а треба. І це мусить бути не бестолкове пиф-паф на полігоні і все! «Мододець! Красунчик! Наступний». Це мусить бути надбання сучасної військової професії. Кулеметник, звʼязківець, оператор ПТУР, БПЛА чи сучасних систем ППО. Варіантів велика кількість.
Після проходження піврічного навчання, людина сама робить вибір, чи залишатись в армії підписуючи контракт, чи піти, але також підписати контракт резервіста. Договір з країною де будуть чітко прописані його права та, що важливо, обов’язки. І треба брати на озброєння досвід того ж Ізраїлю, де якщо ти не служив в армії, тооооо… Багато чого потім проходить повз тебе. Мій приятель з дитинства, напочатку 90-х емігрував із батьками в Ізраїль. Йому тоді вже було за двадцять років. І він змушений був пройти службу в «Цахал». Ніхто не питав, хоче він чи ні! Там навіть не думають про таке! Треба!
Нам треба змінюватись. Змінювати свої погляди на ті речі, які ще учора здавались нас зовсім не турбують. У 2014… 2016 чи 2021 році, АТО особливо не торкалось Київа, Тернополя чи Луцька! А потім так прижало, що одразу згадали усі молитви та адресували їх ЗСУ. Тільки третина війська були в бронежилетах з ресор ще якась кількість пагано навчені. Якщо взагалі навчені. Другий раз, таку власну помилку ми можемо і не пережити!
p.s. Нагадаю те, що казав ще у 2021 році… «Якщо в країні не забезпечені питання безпеки, все інше немає ніякого сенсу». Це не я придумав, це так живе Ізраїль. Малееееееееенька країна, із найсучаснішою армією. Маленька країна, з якою краще не звʼязуватись. Чому? На це питання відповідь знайдіть самі…
Підготував О.Голяченко
