Наталія Дем’янчук із Зубринки знайшла своє покликання у торгівлі

Щонеділі у торгівельному павільйоні Хорошівського ринку реалізовує свій товар приватна підприємиця Наталія Дем’янчук. Придбати смачних цукерок чи свіженького печива шикується чимала черга охочих. Зазвичай, це постійні покупці, які неодноразово купували смаколики й залишилися задоволеними якістю товару, а також обслуговуванням. Окрім недільної виїзної торгівлі, жінка має магазини у селах Зубринка та Ставки. Понад 19 років вона віддала цій нелегкій справі.

Народилася Наталія Миколаївна теплого осіннього дня 1971 року в Зубринці у працьовитій сім’ї Соцьких. Після Зубринської середньої школи навчалася в Житомирському кооперативному професійно-технічному училищі (нині Житомирський кооперативний фаховий коледж бізнесу і права) і здобула спеціальність із товарознавства та організації торгівлі.

Затим пані Наталія повернулася у рідний район й почала працювати на підміні продавчинею у магазинах сіл Курганці, Гайки, Березівка, Грушки та інших. Невдовзі вийшла заміж за Віталія Дем’янчука та народила доньку Ганну. Чоловік працював водієм на кар’єрах району, а згодом інженером у колгоспі села Зубринка.

Після короткої декретної відпустки жінка вже на постійній основі почала працювати на посаді старшого продавця у магазинах сіл Ставки та Зубринка, а згодом була запрошена продавчинею до приватних підприємців у магазин і кафе в Зубринці.

У 2003 році разом із чоловіком вирішили розпочати власну торговельну справу. Наталія оформилася приватною підприємицею. Поставили маленький металевий магазинчик у рідному селі, а ще здійснювали виїзну торгівлю по селах і ринках Хорошівського, Пулинського та Ємільчинського районів. Згодом відкрили магазин і в Ставках. Скрізь встигало подружжя: і торгувати, і вправно вести велике домашнє господарство.

Після раптової трагічної смерті чоловіка Віталія у 2019 році, пані Наталія змушена була уже лише власними силами утримувати магазини, торгувати на ринку в Хорошеві, а також доглядати велике домашнє господарство (5 корів, телята, свині, кури) та обробляти землю. Аби часто не залучати сторонню допомогу, з якою в селі буває непросто, вона навчилася працювати на тракторі покійного чоловіка: орати і боронувати землю, косити і перевозити сіно, садити і копати картоплю. Окрім цього вона сама доставляє продукти за кермом власного автомобіля.

У 2021 році родині вдалося добудувати розпочатий ще разом із чоловіком новий будинок, який славиться серед місцевих жителів великими квітниками з троянд, півоній, лілій, півників, мальв, чорнобривців, майорів, із фруктовим садом, що садив ще покійний Віталій.

Наталію Миколаївну добре знають односельчани та жителі району як людину працьовиту, добру, яка намагається задовольнити кожну продовольчу потребу своїх покупців, як тих, хто відвідує її магазини та павільйон на ринку, так і тих, хто купує її домашню продукцію (молоко, сир, сметану, яйця).

– Упевнена, що головне для будь-якої торгівельної точки: якісний товар, широкий асортимент. Додам, що асортимент товарів – це серце магазину, а обслуговування – його обличчя. Тож намагаюся робити так, щоб кожен покупець був задоволеним і впевненим, що придбані продукти – якісні, свіжі, смачні, – каже приватна підприємиця.

Односельці та покупці завжди позитивно відгукують про пані Наталію.

– Як житель сусіднього села Ставків, родину їхню знаю давно. Не вдасться знайти жодної людини в нашому старостинському окрузі, яка б не знала Наталію Дем’янчук, її добру вдачу, чи могла б сказати про неї недобре слово. Вона завжди надає продовольчу допомогу малозахищеним та людям з інвалідністю з нашого округу. З початку повномасштабного вторгнення загарбницької російської армії вона безперебійно забезпечувала поставку необхідних товарів у свої магазини, щоб задовольнити продуктові потреби кожної родини земляків та тих, хто вимушено приїхав у наші села через війну. Наталія із перших днів повномасштабної війни збирала продукти, необхідні речі та кошти на підтримку наших військових та територіальної оборони, а також багато особисто допомагала фінансами й продуктами, – розповідає Леонід Маркевич, староста Зубринського округу.

Готуючи матеріал про підприємицю, ми відвідали магазини у Зубринці та Ставках. Саме в цей час до торгової точки зайшла жителька села, пенсіонерка Людмила Панченко. Дізнавшись, що ми пишемо про власницю статтю, вона відзначила наступне:

– Наташу люблять і дорослі, і діти, а на будь-яке прохання вона завжди відгукується з радістю і добротою. Кожен пенсіонер в селі чи хвора людина завжди забезпечені необхідними товарами з доставкою додому, їм достатньо просто зателефонувати Наталі, вона і доставить та ще й настрій підніме. Спілкуючись із багатьма людьми, не чула жодного випадку, щоб хтось поскаржився чи то на якість, чи на ціну, чи на свіжість її товарів. Вона така людина, що якби це сталося, то вона б цього не пережила, – наголосила Людмила Панченко.

Невелике тихе село Ставки Зубринського старостинського округу зустріло нас привітно. Одразу вирушили у магазин. Нас радо зустріла привітна продавчиня Галина Никитчук.

– Із Наталею знайома давно. А з 2008 року я працюю продавцем у її магазині. Чистота і порядок для неї завжди на першому місці. Товари в магазин постачаються у невеликих обсягах, але часто, щоб у люди завжди купували свіже. А якщо комусь до свята потрібні товари у великій кількості, або якийсь ексклюзив, то Наталя завжди все доставить свіжим і під саме свято, – додала Галина Никитинчук.

Полюбляють покупці й домашню молочну продукцію Наталії Дем’янчук, тож має безліч замовлень на них. Але в першу чергу такі смаколики отримує рідня.

– Домашню молочну продукцію тьоті Наталії любить уся наша сім’я. Якщо їй не замовити завчасно за тиждень, то вже і не отримаєш. Наші візити в Зубринку до батьків обов’язково містять і візит до тьоті Наташі за молочною продукцією, – каже хорошівчанка Ірина Голяченко.

Нині для Наталії Миколаївни дочка Ганна є найбільшою помічницею і втіхою. Дівчина, попри шалену зайнятість на роботі (а працює вона адвокатом у столиці), завжди знаходить час, аби приїхати у рідне село й допомогти мамі в усіх справах.

– Я вже й не пам’ятаю, як жила наша сім’я до того, коли ми почали торгувати, бо мені здається, що закупки, магазини, базари були в нашому житті завжди. Найбільше я любила їздити на базар, бо там батьки ставили мені маленький стіл-прилавок, у мене були свої дрібні товари, які я продавала поштучно, а виручка від них була моїм заробітком. А згодом я вже продавала молоко, сир, сметану, яйця, городину, ягоди, і там заробіток уже був серйознішим. Ще тоді батьки в мене заклали любов до бізнесу та власної справи. Весь час тато з мамою мене навчали, що повагу людей та достаток можна заробити лише чесною працею. Саме це й допомагає мені в життєвих досягненнях, – мовить Ганна Дем’янчук.

Після спілкування з покупцями у нас залишилися світлі враження від роботи торгових точок підприємиці. Тут уміють задовольнити вибагливі запити й потреби покупців. Це переконлива ознака професіоналізму.

31 липня Наталія Дем’янчук та усі продавці України відзначатимуть своє професійне свято – День працівників торгівлі. Із цієї нагоди бажаємо їй, а також усім її колегам, задіяним у сфері торгівлі, міцного здоров’я, достатку, економічної стабільності, ділової ініціативи, впевненості у майбутньому і, найголовніше, Перемоги України над ворогом та мирного неба над головою.

Записала Ольга Поліщук

Прокрутити вгору