Понад 80 метрів сіток сплели у Новоборівському ліцеї. У вільний від дистанційного навчання час вчителі та працівники закладу збираються, аби робити захисні сітки для військових. Від початку війни роботу організували у Центрі культури і дозвілля Новоборівської селищної ради. Упродовж двох тижнів сюди приходили активні жителі селища. Згодом заклад культури став гуманітарним штабом допомоги, а сітки плести почали у Новоборівському ліцеї.
– Із середини березня до нашого закладу перемістили пункт плетіння сіток, – розповідає директорка ліцею Наталія Роговська, – Практично усі працівники і працівниці закладу залучаються до роботи. Очолює команду Ірина Віталіївна Федченко. Замовлення є, тому робота постійно триває. Тетяна Корнійчук, директорка Центру культури, передає нам основу. Матеріали збираємо звідусіль, а також привозять небайдужі жителі. Працівниці усю роботу виконують якісно та з великим ентузіазмом. Від цього подекуди залежить безпека наших воїнів. Сітки робимо з урахуванням пори року. Спочатку – білі, тепер кольору хакі. Завжди чуємо від військових схвальні відгуки про наші сітки.
Працівниці знають своє завдання: одні нарізають тканину на клаптики, інші – в’яжуть їх на основу.
– У соціальних мережах побачила оголошення із запрошенням усіх охочих долучатися до плетіння сіток. Вдома не сиділося, тож вирішила прийти, щоб хоч чимось допомогти. До того часу плести сітки не вміла. Наші випускниці Аня Литвинчук і Юля Таранова вчили, як правильно їх робити. Додатково дивилася майстер-класи в ютубі. Нині місцеві рибалки з капронових ниток плетуть основу сітки, а ми – в’яжемо клаптики тканини. Нещодавно заступниця директорки Олена Пальчук привезла залишки брезенту з одного швейного підприємства. По кольору матеріал підійшов, а от фактурою – дуже грубий. Беремо голки з нитками й зшиваємо дрібні клаптики такої довжини, яка нам потрібна для плетіння сіток. Робота важка й трудомістка, – говорить Ірина Федченко.
До Центру культури й дозвілля постійно ходила Ніна Козегородська. У такій справі зайвих рук не буває.
– Війна згуртувала жителів Новоборівської громади в бажанні допомогти Збройним силам України. Майже з перших днів вторгнення рашистів у селищі ініціювали плетіння маскувальних сіток. Спочатку в Центрі культури і дозвілля. Люди з радістю приходили працювати, адже це стало можливістю активізуватись задля Перемоги. До цієї справи долучились працівники культури, підлітки, працівники освіти, бібліотекарі, інші небайдужі мешканці громади. Одні заплітали сітки, інші різали на смужки тканину, одяг. Така робота підсилювала наш дух. Разом ми Переможемо, адже ми – сила, – каже Ніна Козегородська.
Готові маскувальні сітки військові одразу забирають на блокпости не тільки Новоборівської громади, а й області. Частину волонтери доправляють у зони ведення бойових дій.
Записала Ірина Сівінська
