У переддень професійного свята працівників культурної сфери та аматорів мистецтва розмовляємо з начальником відділу культури Хорошівської селищної ради Олегом Шишуком про те, як культурна сфера громади працює в умовах воєнного стану.

– Повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України, звичайно, внесло свої корективи і в роботу закладів культури. Ми працюємо в цих умовах, використовуючи багато чого із того, що напрацювали під час епідемії ковіду. Була заборона на проведення масових зібрань, заходів – що стосувалося клубних установ. Великою мірою ми перейшли в інтернет. Ми змушені були освоювати нові технології і перейти на висвітлення роботи в соціальні мережі. Створили групу у мережі «Фейсбук». Ці напрацювання дуже згодились зараз. Сьогодні нашу роботу можуть бачити і мешканці громади, і земляки за її межами і в області, і в Україні, та й за рубежами держави. Є відгуки з інших областей, а також з-за кордону: Ізраїль, Німеччина, Канада, США, Республіка Польща та інші.
Колективи працюють, показують свої творчі здобутки на загал. Якщо немає можливості через воєнні обставини – загрозу обстрілу тощо – виступають у соцмережах в інтернеті. Міняють форми роботи. Нині став більш актуальним індивідуальний підхід – вітають жителів громад із поважними ювілеями, важливими родинними подіями і т. д.
Якщо день села – все записують на відео і виставляють в інтернет. Поряд із привітанням старости – виступають творчі колективи, солісти, читці.
Як правило, і в Хорошеві, і в старостинських округах до усіх заходів культури долучаються разом працівники клубів, бібліотек і старости. Спільно усе роблять, і є результат.
Усі колективи активно допомагають ЗСУ, волонтерять. Ось ми з колективом «Чіп» збиралися у волонтерську поїздку в Миколаївську область, де тоді була наша 95-ка, для підтримки військових-земляків. Дуже багато людей відгукнулося. Найперше – заклади і працівники культури. Я був просто вражений такою підтримкою! Але, на жаль, там змінилася оперативна обстановка, і військові нам зателефонували, що поки що їхати не можна. Пізніше ми намагалися зв’язатися, аби домовитись на інший час, проте наразі зв’язку чомусь нема. Ми вирішили: все те, що люди принесли, передали, наготували для нашої поїздки, передати іншим військовим, аби воно пішло за призначенням. Ось нещодавно родина військового, нашого земляка, зібрала гроші і придбала авто для підрозділу ЗСУ на передову. Ми їм віддали більшу частину того, що готувалося на нашу поїздку. Скоро ще одне авто, куплене за кошти наших земляків, вирушить на фронт, і ми віддамо решту зібраного для захисників. Так що все, що зібрали, – пішло туди, куди треба. Дякуємо всім, хто допомагав продуктами, одягом, консервами. З Рижанської церкви привезли багато борщової заправки, картоплі, іншої консервації. Паша Ренкас доставив власноруч приготовлені консерви каші з м’ясом – кілька ящиків. Люди приносили печиво, цукерки, цигарки, мед – хто що міг. Підприємці теж допомагали: Надія Ковальчук, наприклад, дала ящик мівіни, упаковку води.
У нас нема байдужих. І найбільш активні з тих, хто допомагає фронту, – працівники культури.

– Проте ж ви умудряєтеся в цих складних умовах проводити заходи й у звичній традиційній формі, коли можна прийти і наживо почути й побачити виконавців. Нещодавно виступав у будинку культури Президентський оркестр.

– Так, я вдячний, що вони відгукнулися на моє запрошення. Це непересічна подія для нашої громади. А ще паралельно за ініціативою селищної ради проводився благодійний збір пожертв на лікування тяжко пораненого на фронті нашого земляка. Гроші були зразу передані родині.

– Ну, а як працювати в умовах воєнного стану так, щоб ще й отримувати обласні відзнаки за роботу?

Так, нещодавно були відзначені наші працівники музеїв, краєзнавці Лідія Вербило та Ігор Цвіра. І це цілком заслужено – за підсумками робочої поїздки фахівців обласного управління культури до нашої громади. Вони вивчали наш туристичний потенціал, побачили і вирішили їх відзначити. Це приємно і почесно.
Ще хотів би згадати про нашу музичну школу. Тут працюють 11 викладачів і було до 24 лютого 140 учнів. Зараз 104 вихованці, бо частина виїхала за кордон. Школа працює і дає знання, виховує любов до прекрасного. Хоч навчання платне, проте посильне, і якщо навчаються троє і більше дітей з однієї родини, то – безкоштовне.

– Що вважаєте найбільшим досягненням у галузі за період воєнного стану?

Ми сьогодні не закрили жодної установи. Попри ковід і попри війну, за підтримки селищної ради. Як не важко місцевому бюджету – ми зберегли і мережу, і працівників. Нікого не скоротили, не звільнили. І на сьогодні ніяких боргів не маємо.
А ще вважаю важливим те, що всі наші працівники допомагають фронту – хто чим може. Хорошівський будинок культури під керівництвом Зофії Райковської перетворився на волонтерський штаб. Постійно збирають гуманітарну допомогу на ЗСУ і постійно плетуть маскувальні сітки. Переважно це колектив будинку культури, бібліотекарі місцевої бібліотеки, приїздять клубні працівники й бібліотекарі із старостинських округів, приходять і жителі громади, – розповів Олег Петрович.


Звертаємося до директорки будинку культури Зофії Райковської із запитанням про те, скільки вже зроблено маскувальних сіток для наших військових і хто найбільше допомагає у їх виготовленні.

– За період від 24 лютого ми вже виготовили понад дві тисячі квадратних метрів сітки. Дякую за постійну ініціативу і співпрацю Валентині Онофріюк, усім працівникам культури і всім людям, хто приходить допомагати і хто надає матеріали. Остання сітка, була найбільшою – 225 квадратних метрів. З 10 листопада виготовляємо вже наступну. Робимо сітки з любов’ю до наших захисників і з молитвою за їхнє життя і здоров’я.
Вдячна всім за працю. Але особливо хочу відзначити завідуючу клубом-філіалом із Суховолі Марію Ніколаєнко. Вона за підтримки місцевих жительок виготовляє теж маскувальні сітки. Уже більше тринадцяти. Збирала пожертви на авто для військових, тепер вона організувала виготовлення окопних свічок для наших захисників.
Чоловічий склад працівників нашого будинку культури завжди на підхваті і з лютого постійно допомагає розвантажувати гуманітарну допомогу, яка надходить у нашу громаду. Дякую їм.
Наші працівники постійно впорядковують територію навколо будинку культури в центрі селища і біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
До Дня працівників культури ми зініціювали з колегами таку акцію: закупили для наших військових 11 комплектів термобілизни й на урочистостях з нагоди нашого свята вручили їх мамі бійця для передачі на фронт.
Переконана, що з Божою допомогою і з такими людьми ми все здолаємо і здобудемо жадану Перемогу.


Олег Петрович і Зофія Казимирівна передають щирі вітання з професійним святом та сердечну вдячність за труд усім працівникам культури. А ми також зичимо усім Перемоги, добра, благополуччя в родинах і в нашій рідній Україні!

Підготувала Галина Мінялук