У наших громадах іде наполеглива, клопітка робота з відродження самобутності Української держави, відновлення історичної справедливості, увіковічнення українських героїв і відомих особистостей через процес перейменування вулиць та інших топонімічних об’єктів, у назвах яких іще залишилися ознаки радянських та російських імперських наративів. І перейменування наших вулиць – це вагома частина остаточної деколонізації України.
На сторінках «Прапора» ми інформували наших читачів, як цей процес відбувався в Хорошівській територіальній громаді. Остання чергова сесія ради затвердила перелік перейменованих вулиць у Хорошеві та старостинських округах. Тут ще спеціальна комісія вивчає питання перейменування парку імені Кутузова в колишньому райцентрі. Складність питання полягає в тому, що в основі парку є цінний археологічний об’єкт – давнє замчище. Тому в цьому випадку треба підійти особливо виважено і ґрунтовно.
Нині в розпалі процес перейменування у Новоборівській громаді. Тут створили топонімічну комісію, яка розглядає пропозиції щодо зміни назв від кожного мешканця.
Комісія розглянула і затвердила два важливі документи: Концепцію вдосконалення топонімічного ландшафту (системи назв) громади і Обґрунтування та пропозиції щодо перейменування топонімів.
На сайті Новоборівської селищної ради зазначено, що кожен небайдужий мешканець громади зможе взяти участь в обговоренні зміни назв вулиць, провулків та запропонувати свій обґрунтований топонім. Майданчик для спілкування великий: на зустрічі з депутатом свого виборчого округу, старостою або членами топонімічної комісії, або ж через мережу інтернет. Пропозиції можна також надати за телефонами: 097 490 99 11- голова комісії; 096 908 65 08 – секретар комісії.
Після широкого обговорення та отримання відповідних пропозицій топонімічна комісія, керуючись Положенням та Концепцією, винесе на розгляд місцевих депутатів питання щодо перейменування 30 топонімів Новоборівської територіальної громади.
Учасник топонімічної комісії, краєзнавець, завідувач Новоборівського краєзнавчого музею Олександр Голяченко на черговій сесії проінформував депутатів селищної ради про головні принципи роботи комісії.
У Концепції вдосконалення топонімічного ландшафту (системи назв) Новоборівської селищної територіальної громади зазначено: «Широкомасштабне вторгнення рф на територію суверенної України показало звіряче лице так званого «руzzкава міра». В Україні розпочалися активні процеси деросифікації (дерусифікації) щодо позбавлення цього рашистського маркера. Поки наші вояки знищують російських окупантів на фронті, ми у тилу маємо якнайшвидше викорінити «російське наслєдіє», яке було принесене насильним способом в Україну споконвічним агресором у вигляді назв проспектів, вулиць, провулків, скверів, парків, кінотеатрів, театрів, пам’ятників тощо. Ми маємо вдосконалити топонімічний ландшафт Новоборівської громади та очистити український життєвий простір від усього, що будь-яким чином пов’язане з одвічним російським окупантом. Основний принцип перейменування: кожна назва має бути обґрунтованою. Топонімічний ландшафт Новоборівської територіальної громади має бути адекватним її минулому та сьогоденню».
У документі «Обґрунтування та пропозиції топонімічної комісії Новоборівської селищної ради щодо перейменування топонімів (назв)» подано роз’яснення по кожному топоніму, який необхідно змінити.
Наводимо кілька обґрунтувань із нього для наших читачів із метою ознайомлення.
Вул. Матросова. Обґрунтування комісії щодо перейменування. Чим відомий? Матросов Олександр Матвійович – рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. Діяльність Матросова не підпадає під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», його прізвище не включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Втім об’єкти топоніміки в населених пунктах України, названі на його честь, за висновком експертної ради Інституту історії України НАН України можуть бути перейменовані на тій підставі, що «[його] діяльність не пов’язана безпосередньо з опором та вигнанням нацистських окупантів з України». Чому не заслуговує вшанування? Олександра Матросова російська влада часто використовує з пропагандистською метою. Об’єктивних причин немає, але в Україні достатньо своїх героїв. 10/545).
Вул. Пушкіна. Обґрунтування комісії щодо перейменування. Чим відомий? Пушкін Олександр Сергійович – російський поет, драматург і прозаїк. Народився, працював, помер на росії. Чому не заслуговує вшанування? Російський шовініст. Повернувшись до Петербурга із заслання, Пушкін перестав критикувати російський престол, а натомість почав писати великодержавні оди та прославляти імперські агресивні діяння царизму проти сусідніх народів. Згадаймо хоча б його торжествуюче: «Смирись, Кавказ, идет Ермолов!..». Вітав він і розгром російськими військами польського повстання 1830-1831 рр., а виразника визвольних ідей, великого польського поета-романтика Адама Міцкевича у своєму вірші «Он между нами жил» назвав «нашим врагом». У 1828 році Пушкін написав поему «Полтава», в якій оспівав Петра І і заплямував постать українського гетьмана Івана Мазепи. Мазепа у Пушкіна «підступний», «лютий», «хитрий», «холодний», «згубник», «лукавий», «змій», у нього «чорні помисли», він носить у грудях «кипучу отруту». Характерними ознаками психологічного портрета Мазепи у Пушкіна є «злочинність» – як людини, і ненадійність та авантюрність – як державного діяча. Хоча в самому творі Пушкін зазначає, що мотивацією Мазепи перейти на бік шведів під час їхньої війни з московитами стало саме бажання створення незалежної України: «Без милой вольности и славы Склоняли долго мы главы Под покровительством Варшавы, Под самовластием Москвы. Но независимой державой Украйне быть уже пора: И знамя вольности кровавой Я подымаю на Петра». 14/549)
Пров. Кутузова. Обґрунтування комісії щодо перейменування. Чим відомий? Кутузов Михайло Іларіонович – російський полководець і дипломат. Чому не заслуговує вшанування? Командувач окупаційних російських військ під час російсько-польської війни 1792 р. активно забезпечував перемогу Російської імперії. Як винагороду отримав на Поліссі маєтності, до яких належало понад 2,5 тис. кріпаків. Для зміцнення дисципліни серед підлеглих запровадив суворий поліційний нагляд за ними. Покладався на витривалість солдатів російської армії, наражаючи їх на голод і холод заради «слави російського народу». Єдиний пам’ятник Кутузову в Україні знаходиться у селищі Хорошів Житомирської області.
Детальніше інші обґрунтування щодо перейменування – на сайті Новоборівської селищної ради:
https://novoborivska-gromada.gov.ua/news/1656502662/
Із Новоборівською громадою пов’язана доля видатного українського державного і політичного діяча Олександра Шумського. У Житомирі в 2011 році відкрили меморіальну дошку Олександру Шумському на бульварі Новий. У Новоборівській громаді поки що його ім’я належним чином не вшановане.
Уродженцем Кам’яного Броду Новоборівської громади є відомий український художник і філолог Степан Криворучко. Його картини зберігаються та експонуються в Фасівському та Хорошівському будинках культури. Дуже логічним і виправданим видається вшанування пам’яті цієї видатної людини і через топонімічні назви на території громади.
Важливо, аби жителі наших громад наполегливіше виявляли зацікавленість у цьому процесі й намагалися більше дізнатися про незаслужено забутих відомих українців і українок, доля яких була пов’язана із нашим краєм, і вшанувати їхні імена в назвах вулиць чи інших топонімах.
Підготувала Надія Панченко
