У Хорошівській громаді на Житомирщині нині мешкає подружжя Федора і Клавдії Черненків, які є переселенцями з-під Бахмута. Вони ще з 2014 року проживали на межі зіткнення. Але після повномасштабного вторгнення окупантів вони втратили власний будинок і все, що мали. Дуже болісно переживають усі події, що відбуваються в Україні. А нещодавно загинув, захищаючи Батьківщину, їхній близький родич.
Клавдія Сергіївна вклала свої переживання і біль у ці рядки.
Пам’яті солдата
Його мама померла в Донецьку під час пологів – відмовили нирки. Його батько Стецюра Сергій Анатолійович ростив його сам. Спочатку в селі у батьків. А коли Ромчику вже було три рочки – Сергій виїхав із села в місто Артемівськ (нині Бахмут). Працював, учився, сам виховував і ростив сина. Жили в найманій квартирі. Було нелегко. Синочок ріс, ходив до школи, навчався.
Коли Ромі виповнилося 35 років, то 6 із них він уже був на війні.
Погиб солдат в войне проклятой,
Сгорел он на Бахмутской стороне…
Сгорел, то был прилет,
Там бензовоз стоял, там был ремонт,
А Рома им запчасть привез.
Все было быстро, на лету…
Он закричал: «Ложись!» – его последние слова.
Под Соледаром было все,
Бахмутский шлях весь наш.
Горело все, лишь обгорелый труп лежал,
И на дороге от прилета одна лишь яма осталась…
Хвала и честь тебе, Герой!
Свою ты землю защищал.
Жена с дочуркой осталась…
Яриночке всего 6 лет,
А папу так не дождалась.
Загинув Стецюра Роман Сергійович, боєць 54-ї стрілкової бригади. Наш добрий Рома, наш солдат і брат, наш дорогий родич.
Навіки залишився молодим. Він захищав Бахмут і Соледар. 6 років пройшов воєнний шлях. Вічна тобі пам’ять, наш добрий Рома!
Вічна пам’ять усім бійцям, які загинули в боях за Бахмут і Соледар, за нашу Україну!
Слава Україні, Героям Слава!
Нехай усі наші захисники повернуться додому живими!
Клавдія Черненко, 30.05.2023 р.
Про Героя Романа Стецюру можна детальніше почитати на сайті Вільне Радіо
