У мальовничому поліському селі Небіж Новоборівської територіальної громади на Житомирщині проживає родина Михайла та Валентини Майстренків. Їхній будинок із ранньої весни до пізньої осені потопає у різноманітних квітах. Грядки завжди гарно доглянуті й дають господарям щедрий урожай. Будинок затишний, сучасний, оформлений зі смаком. Подвір’я по-хазяйськи прибране й оформлене.

У цій оселі разом із донькою та зятем, оточена любов’ю і повагою, проживає мама-теща – Олександра Олександрівна Яремчук.

Нещодавно жінка в колі своєї дружної родини відзначила славне 75-річчя. Виглядає вона значно молодшою від своїх років, тому що завжди випромінює душевне тепло і доброту, а її обличчя прикрашає привітна усмішка. Про комфорт і благополуччя матусі постійно турбуються Валентина та Михайло, а також часто провідують неньку син Сергій та невістка Наталія.

Олександра Яремчук народилася в 1947 році в селі Краївщина (Папаніно) в родині Поторських. У сім’ї зростало ще два синочки. Складні були повоєнні роки. Дякувати Богу, тато повернувся з фронту, хоча й втратив там здоров’я, мав інвалідність. Він був продавцем у магазині селі Папаніно. Мама працювала в колгоспі на трудодні. Хоч було нелегко, проте батьки трудилися і робили все можливе, аби діти не знали біди, росли і вчилися.

Олександра закінчила 10 класів Краївщинської середньої школи. Невдовзі сподобав дівчину-красуню бравий хлопець Олександр Яремчук із Небіжа. Скоро й свати прийшли. Вийшла заміж Олександра і переїхала жити в рідне село чоловіка Небіж, де проживає й зараз.

Понад 20 років пропрацювала жінка в колгоспі «Перемога» в бухгалтерії. Пізніше майже 17 років трудилась у магазині в селі продавчинею. Де б не працювала – намагалась бути відповідальною й ретельною у виконанні своїх обов’язків. Завжди доброзичливо ставилася до людей. За свою працю була нагороджена грамотами і цінними подарунками від Райспоживспілки.

Із чоловіком Оександром Артемовичем прожили у злагоді 51 рік, хоча і в постійному труді, в турботах. Виростили і виховали двох прекрасних дітей – дочку Валентину і сина Сергія.

Олександра Олександрівна радіє успіхам своїх дітей та чотирьох онуків, із нетерпінням чекає всіх на гостину, щоб побачити, поспілкуватися, обійняти.

У родині діти й онуки в переважній більшості медики-стоматологи. Але є й юристи. Дочка пані Олександри, Валентина Майстренко працювала багато років районним стоматологом центральної районної лікарні та хірургом-стоматологом. Зараз займається приватною практикою. Має понад 25 років стажу. Син Сергій Яремчук проживає з родиною в Коростені і працює в міській стоматологічній поліклініці зубним техніком. Його дружина Наталія працює зубним лікарем у приватній стоматологічній клініці в Коростені й у школі. Чоловік Валентини Михайло Майстренко – ветеран поліції, підполковник, нині  сумлінно працює на посаді старости Небізького старостинського округу Новоборівської територіальної громади.

Старший онук Олександри Олександрівни Ярослав теж пішов дорогою мами – став стоматологом. Закінчив Київський університет ім. Богомольця і працює за спеціальністю в приватній клініці в Житомирі. Внук Олександр закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, здобув професію юриста. Зараз служить в Збройних силах України у званні старшого лейтенанта, наближає Перемогу України над підступним ворогом. Внучка Марія працює медичною сестрою в Коростені. Бабуся дочекалася і правнучка Артемчика, яким тішиться вся родина.

Олександра Олександрівна не сидить без діла. Весь час господарює, годує родину смачними стравами, доглядає квіти, порається на городі, завжди всіх хоче обігріти своєю турботою й душевним теплом, якого вистачає на всіх. Упродовж життя вона дуже любила вишивати. Має цілу колекцію вишитих рушників, сорочок, інших виробів її невтомних рук.

Жінка цікавиться життям громади, держави. Дуже переймається воєнними подіями, що відбуваються нині в Україні, молиться за наших воїнів, щоб Господь їх зберіг і допоміг вигнати російських загарбників із нашої землі. Пані Олександра мріє, щоб її діти й онуки і всі українці жили у щасливій мирній державі й могли спокійно навчатися і працювати, виховувати діток.

Хай же зозуля накує цій прекрасній жінці, матусі, бабусі, прабабусі ще багато років активного змістовного життя під мирним небом у колі щасливої дружної родини.

Підготувала Світлана Федоренко