Якщо пройтися по вулицям невеличкого містечка чи якогось селища й запитати перехожих, що вони знають про торгівлю людьми, то реакція буде невтішна: більшість людей не чули про такий злочин і не розуміють загрози, яку він несе суспільству. Та й жителі великих міст не завжди можуть дати вичерпну відповідь на це запитання, адже як і всі решта вважають, що з ними такого ніколи не трапиться. Натомість сьогодні явище торгівлі людьми як в Україні, так і світі набуває небачених розмахів поширення, коли вже не тисячі, а мільйони людей експлуатуються в різних формах.

Так, багато громадян України (понад 260000 осіб) на власному гіркому досвіді переконалися, що торгівля людьми таки існує і потрапити до рук злочинців найпростіше, коли виїжджаєш за кордон на роботу з туристичною візою, працюючи нелегально, тобто без дійсної трудової угоди.
Дійсно, трудова експлуатація – це найпоширеніша форма торгівлі людьми в Україні: 93% потерпілих були використані на тяжких, небезпечних для здоров’я чи принизливих роботах, при цьому їх праця була ненормована, а оплата – набагато нижчою від обіцяної або взагалі не виплачувалася. Часто по приїзду в трудових мігрантів забирають документи під приводом необхідності оформлення угоди. Але насправді – це спосіб позбавити людину вільного переміщення й будь-якого правового захисту.
У 2019 році країнами, де найбільше експлуатувалася праця українців були Росія, Польща, Україна. Як це не дивно, багато наших громадян потрапляють у рабство у межах власної країни. Прикладів дуже багато, наведено найсвіжіші офіційні новини Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми:
19 жовтня 2020 р. ·
На Дніпропетровщині правоохоронці викрили злочинну групу, яка тримала людей у трудовому рабстві. Заробітчани працювали на полях в Апостолівському районі, не мали можливості вільно залишити місце роботи та були змушені майже задарма виконувати «чорні» роботи.
Слідчі встановили, що злочинна група складалася з шести осіб, мешканців м. Апостолове Дніпропетровської області. Протягом 2019-2020 років зловмисники вербували людей із вразливих груп населення, обіцяючи проживання, харчування та гідну оплату. Натомість заробітчани проживали у бараках і тяжко працювали на польових роботах. Також слідчі опитали потерпілих та свідків, які підтверджують факт трудової експлуатації.
Друга за поширеністю форма експлуатації людини в Україні – сексуальна. Особливо це стосується молодих жінок, хоча й не рідкісні випадки використання чоловіків у сексуальному рабстві. Більшість з них під загрозою смерті були змушені надавати секс-послуги або працювати у порнобізнесі. Як правило, дівчат і молодих жінок запрошують за кордон або й по Україні на роботу доглядальницями, прибиральницями, офіціантками, продавцями. Натомість по приїзду відбирають документи, ув’язнюють у житлах під охороною, змушують надавати безкоштовно сексуальні послуги.
Більшість жінок при цьому потерпають від фізичного насилля. Зa дaними експертів, у крaїнaх Центрaльнoї тa Східнoї Єврoпи щoрічнo не пoвертaється дoдoму близькo 200 тисяч oсіб, переважно жінок, яких вивoзять з метoю сексуaльнoї експлуaтaції. Багато з них вважаються зниклими безвісти або досі розшукуються родичами.
16 листопада 2020 р.
Столичні правоохоронці затримали жінку, яка організувала міжнародний канал торгівлі людьми. 40-річна жінка протягом тривалого часу на території міста Києва та Одеси підшукувала дівчат із скрутним матеріальним становищем та пропонувала їм роботу за кордоном із високою заробітною платою. Завербованих дівчат вона відправляла за кордон, де їх зустрічав іноземець і шляхом обману заволодівав їх документами та супроводжував до місця призначення. Однак, замість обіцяної роботи пов’язаної з ремеслом, дівчат змушували надавати послуги інтимного характеру клієнтам у нічних клубах та готелях.
За кожну українку зловмисниця отримувала грошову винагороду в розмірі 1000-1500 доларів США.
Відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України, окрім трудової й сексуальної експлуатації існують й інші форми використання людини: рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.
Досить поширеним видом експлуатації людини в Україні є втягнення в злочинну діяльність. Під видом високого заробітку українців запрошують на роботу за кордон, обіцяючи зайнятість у сфері туризму, освіти, ІТ-технологій. Однак по приїзду, в зазвичай далекі екзотичні країни, людину ставлять перед фактом, що вона має займатися злочинною діяльністю. Шантажем, обманом, насиллям людину примушують йти на злочин. Так, нині десятки українців відбувають покарання в Бразилії за перевезення наркотиків, в Таїланді наші співвітчизники сидять у в’язницях за банківські махінації, у Греції – за нелегальний перевіз мігрантів.
3 листопада 2020 р.
Національна поліція України викрила транснаціональне злочинне угруповання торговців людьми. Злочинна група займалася вербуванням українців для перевезення нелегальних мігрантів з країн Південно-Західної Азії до Європи. Зловмисники нелегально переміщували завербованих українських громадян через державний кордон до Туреччини, де потім їх втягували у злочинну діяльність. Протягом п’яти років фігуранти завербували понад 200 українців.
За законодавством Греції й інших країн, що потерпають від напливу мігрантів, покарання за нелегальний транзит мігрантів надзвичайно суворе. За інформацією Офісу Омбудсмена, українців засуджують до 50, 200 і навіть 400 років ув’язнення. У зв’язку з великою кількістю мігрантів Греція зробила своє законодавство наджорстким – за кожного нелегала на борту корабля арештованому дають від семи років позбавлення волі. Моряки та їхні родичі стверджують, що українці не знали, що перевозять нелегалів, бо їх наймали працювати на туристичних суднах.
Досить поширеним в Україні видом торгівлі людьми є примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, якенайчастіше стосується експлуатації дітей, людей з особливими потребами (інвалідів), осіб похилого віку.
Випадки торгівлі дітьми для жорстокого, добре організованого й прибуткового бізнесу під назвою жебрацтво, на жаль непоодинокі. У зоні найбільшого ризику діти вулиці, діти-сироти, діти з неблагополучних сімей. Дітей часто калічать зумисне, аби їх вигляд у перехожих викликав більше жалощів, а отже й бажання допомогти грошима.
Останнім часом все більшого поширення набуває торгівля людьми з особливими потребами (інвалідів) з метою використання у жебрацтві. Так, у 2016 році в Ізраїлі було затримано банду місцевих злочинців, які змушували глухонімих людей з України займатися жебрацтвом в приморських містах. Їх били, знущалися, відбирали всі зібрані кошти, також відомо щонайменше про один випадок зґвалтування злочинцем глухонімої дівчини. У ході слідства було встановлено, що злочинці протягом двох років безперебійно з України до Ізраїлю завозили нових жебраків, замінюючи «старих». Точну кількість використаних в жебрацтві громадян України встановити слідству не вдалося. Не рідкісні подібні випадки й в Україні.
17 вересня 2020 р.
Поліцейські Івано-Франківщини затримали зловмисника, який тривалий час змушував чоловіка з інвалідністю жебракувати для власного збагачення. Правоохоронці провели комплекс заходів, у яких з’ясували, що прикарпатець у себе вдома незаконно утримував чоловіка з інвалідністю та систематично примушував його жебракувати в обласному центрі, а сам контролював процес і забирав гроші. На підставі обґрунтованих доказів правоохоронці затримали зловмисника «на гарячому».
Використання в порнобізнесі – в цю злочинну діяльність втягують людей різного віку, молодих жінок й чоловіків, та найчастіше дітей віком від 7 до 12 років.За даними експертів, щорічно у світі до двох мільйонів дітей використовують з метою виготовлення порно продукції (відео, фото). Не винятком є Україна, де на постійній основі в процес виготовлення порнопродукції втягнено щонайменше 12–15 тисяч українських дітей, переважно безпритульних і з неблагополучних сімей.
Лише в минулому році в Україні було викрито цілий ряд так званих фотостудій, які використовували дітей для злочинних намірів. Так, в грудні 2019 року на Дніпропетровщині кіберполіція зупинила діяльність порностудії, яка створювала контент з неповнолітніми дітьми.
1 листопада 2020 р.
У Чернігові поліція затримала іноземця за розповсюдження порнографії. За одержаною інформацією, зловмисник через соціальні мережі знайомився з неповнолітніми дівчатами з метою розбещення та надання ними сексуальних послуг за матеріальну винагороду. Також він поширював в Інтернеті інформацію порнографічного характеру.
Не рідкісні випадки, коли збоченці-педофіли втікають від правосуддя з інших країн до України й тут роками безперешкодно займаються розбещенням неповнолітніх. У 2019 р. на Київщині затримали педофіла, який перебував у міжнародному розшуку: чотири роки переховувався від правоохоронців Німеччини. Встановлено, що упродовж 2007-2012 років він неодноразово вчиняв розпусні дії, розбещення та зґвалтування дітей.
Одним із видів торгівлі людьми та особливо цинічною формою експлуатації людини є незаконне вилучення органів чи тканин. Це може здатися страшним фактом, але для багатьох українців продати свої органи інколи є останнім виходом із скрутної ситуації. Досить часто наші громадяни вирішують продати свої органи іноземцям, які обіцяють високу винагороду. Так, приміром, за печінку ціна на «чорному ринку» стартує від 400.000 тисяч доларів США, за нирку – 80.000, за частину кісткового мозку можна отримати 30-60 тис. доларів. Та майже завжди ті, хто має намір продати власні органи й заробити гроші, стають жертвами торгівлі людьми – їх вивозять за кордон, роблять у клініках операції по вилученню органів чи тканин, але обіцяні кошти за трансплантацію людина або взагалі не отримує або ж це незначна сума, яка може бути й 10 разів нижче домовленої.
Поліція України у 2018 році скерувала до суду п’ять справ про продаж неповнолітніх для вилучення органів. Як стало відомо, чоловік вербував хлопчаків віком до 16 років. Він обіцяв юнакам великі суми грошей за те, що вони стануть живими донорами для пересадки нирок хворим.
Примусова вагітність або примусове переривання вагітності – досить рідко фіксується правоохоронними органами як злочин. Натомість фахівці з протидії торгівлі людьми впевнені, що така форма експлуатації людини досить поширена. Йдеться насамперед про сурогатне материнство як примусове надання послуг, що полягає у виношенні та народженні дитини. Як показують дослідження проведені в Індії, Таїланді, де довгий час широко практикувалося зазначена репродуктивна технологія, жінок примушували до такого заробітку чоловіки (партнери), використовуючи кошти, отримані жінкою від сурогатного материнства, на власні цілі: купівлю будинку, відкриття власної справи, погашення боргів. Тобто по суті відбувалася експлуатація людини з метою вирішення матеріальних проблем.
Саме тому сурогатне материнство в цих країнах заборонили, як і в більшості країн світу. В Україні навпаки – сурогатне материнство не заборонено законодавством, широко поширене й комерціалізоване: країна потужно розвиває «репродуктивний туризм». Цілі агентства працюють над пошуком молодих, здорових українок, що погодяться на сурогатне материнство. І такі жінки знаходяться. Однак, ніхто не відслідковує чи використовує ці кошти жінка на свої потреби, чи не примусили її до сурогатного материнства члени сім’ї, чи не відбулася експлуатація?
Сурогатне материнство актуалізувало ще й проблему торгівлі дітьми. У 2018 році в Україні правоохоронці викрили осіб, які вивозили немовлят за кордон під прикриттям репродуктивної клініки. Слідством встановлено, що іноземець упродовж 2011–2018 років на території України на базі створеної ним клініки у сфері репродуктивної медицини організував протиправну діяльність, пов’язану з продажем немовлят.
На основі підроблених документів, зокрема – довідки про генетичну спорідненість, у клініці іноземних громадян записували батьками новонароджених громадян України, хоча потенційні батьки на момент запліднення навіть не перебували на території України і не надавали свого біоматеріалу. За підробленими документами злочинці отримували свідоцтва про народження дітей, а згодом – і дозвіл на переміщення новонароджених через державний кордон України як іноземців-нерезидентів України.
За результатами огляду документів, вилучених в ході обшуків, встановлено та складено список із кількох сотень сурогатних матерів.
На підставі цих даних, не важко здогадатися, скільки дітей продається як товар в Україні, адже репродуктивних клінік в Україні до сотні.
На жаль, це не всі форми експлуатації людини. Можна ще багато писати про постраждалих, адже чи не кожного дня вчиняються злочини, пов’язані з торгівлею людьми. Дуже важко покарати злочинців, бо як правило, вони діють на міжнародному рівні, що ускладнює збір доказів. Відпрацювання злочинів по торгівлі людьми, зібрання повної доказової бази – процес досить складний. Оперативні заході тривають інколи кілька років. Та й проблема в тому, що не всі жертви торгівлі людьми звертаються за допомогою, тому встановити їх точну кількість дуже складно.
Єдиний шлях запобігти злочину торгівлі людьми – це оповіщення населення про різні форми експлуатації людини, попередження про ризики, які несе собою працевлаштування за кордоном.
При будь-якій формі експлуатації торгівля людьми обов’язково проходить етапи: вербування ® перевезення ® передача або прийом людей ® продаж людини (сплата або отримання)® використання погрози чи сили, обман, примус ® експлуатація.
Кожна людина має знати, як потрібно діяти в критичній ситуації, коли вона стала жертвою торгівлі людьми. Відправляючись на роботу за кордон, маєте знати напам’ять телефони посольства чи консульства України в тій країні, в якій ви зібралися працювати, поліції (у кожній країні номер різний), телефони гарячих ліній, громадських чи правозахисних організацій, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території тієї країни, де ви збираєтеся працювати.
Подбайте про свою безпеку – в кожній країні є торгівці людьми та роботодавці-шахраї! Обов’язково залиште своїм друзям або родичам детальну інформацію про своє перебування за кордоном (адреса, контактний телефон), а також копію свого паспорта та контракту.
Якщо ви стали жертвою трудової експлуатації, чи знаєте про випадки торгівлі людьми, застосування її будь-яких форм (використання в жебрацтві, порнобізнесі, сексуальне рабство, продаж дітей), негайно звертайтеся: телефони Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 (безкоштовно з мобільних телефонів в Україні), понеділок-п’ятниця – з 10:00 до 21:00, субота – з 10:00 до 18:00.
Більше інформації про протидію торгівлі людьми розміщено на сайті громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» http://wicc.com.ua/
Отримати безкоштовну консультацію працівників громадської організації «Жіночий інформаційно-консультативний центр» щодо безпечного працевлаштування за кордоном можна за телефонами:
Тел. (0412) 400-732, (096) 456-55-56
Віталіна Севрук
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в умовах децентралізації», який здійснюється в рамках Програми Представництва МОМ в Україні з протидії торгівлі людьми, за фінансування Mіністерства закордонних справ Королівства Норвегія та щедрої підтримки американського народу через проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)