І знову сумна, трагічна звістка надійшла у Хорошівську громаду. 28 травня героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Білий Колодязь на Харківщині солдат-вогнеметник ІІ відділення вогнеметного взводу батальйону технічної підтримки Максим Васильович Лелеко, житель Хорошева.
Максим Лелеко народився 8 жовтня 1989 року в с. Гребені Кагарлицького району Київської області в багатодітній родині. Із дитинства батьки виховували у ньому працьовитість та любов до землі. Він завжди відчував потяг до роботи з технікою. Максим закінчив Стайківську загальноосвітню школу та Державний навчальний заклад «Ржищівський професійний ліцей», отримав спеціальність тракториста.
Під час навчання Максим познайомився з дівчиною з Володарськ-Волинського (тепер Хорошів) – Юлією Панченко, яка там також навчалася на кухаря. Вони стали друзями, але потім їхні шляхи розійшлися. Проте через деякий час їх знову звела доля в Хорошеві, де сестра Максима проживала з родиною. Він знайшов роботу на місцевому каменепереробному підприємстві, де працював полірувальником. Максим і Юлія вирішили створити сім’ю, облаштували свій будинок, народили синочка Марка та берегли своє щастя.
Після повномасштабного вторгнення рашистів в Україну, уже 6 березня 2022 року, Максим Лелеко пішов добровольцем на фронт, перед тим евакуювавши свою родину за кордон, щоб захистити їх від небезпеки. Проте Юлії не вдалося перебувати там довго, оскільки її серце забажало повернутися додому. Вона щодня молилася, сподіваючись, що Бог збереже її коханого Максима. Але жорстока ворожа куля забрала життя цього вірного сина України.
Першого червня прощання із Героєм-захисником розпочалося у будинку загиблого. Відспівування проводили чотири священники Православної церкви України: о. Петро, о. Віктор, о. Андрій і о. Даміан.
Далі через все селище траурна процесія рухалася до центральної площі Хорошева. Домовину з тілом загиблого зустрічали односельчани на колінах, щоб віддати останні почесті герою. Під час урочистого прощання зі словами співчуття та підтримки родині загиблого Героя виступили Хорошівський селищний голова Володимир Столярчук, майор Олександр Безпалюк. Далі слово мав о. Петро Андрусяк, який, спираючись на біблійні історії, наголосив на важливості боротьби за свободу. Він сказав, що український народ зараз – це як біблійний ізраїльський народ, що у прагненні до свободи пішов із рабства єгипетського у землю обітованну і в дорозі до свободи втрачав людей, щоб до мети дійшли нові, вільні люди.
Численні присутні вшанували пам’ять Максима Лелеко хвилиною мовчання.
Далі процесія у супроводі народного духового оркестру Хорошівського будинку культури рушила на кладовище. Хорошівці виходили провести героя, встеляли його останню дорогу квітами, промовляли молитви зі сльозами на очах.
На кладовищі відбулося поховання Героя з усіма громадянськими і військовими почестями.
Шановні земляки, запам’ятаймо подвиг Максима Лелеко назавжди! Він жив чесно, був порядним, доброзичливим і щирим, він був вірним сином України. Його життя закінчилося героїчно, він захищав нас усіх від осатанілого ворога.
Герої не вмирають!
Вічна пам’ять і слава Героям!
Підготував Артем Поліщук
