У селі Човнова Зубринського старостинського округу Хорошівської територіальної громади 15 квітня провели в останню путь Героя, сина, батька, брата Луценка Сергія Григоровича.
Народився Сергій Григорович 20 вересня 1974 року в Човновій Зубринської сільської ради Володарськ-Волинського району. Після закінчення Зубринської загальноосвітньої школи він був призваний на строкову військову службу.
У 1994 році Сергій одружився з Іриною Гринчук. Вони народили та виховали двох дітей – доньку Ольгу та сина Миколу. Уже дорослий син Микола також став на захист Батьківщини і зараз, на жаль, вважається безвісти зниклим.
Із початком бойових дій російської федерації на території Луганської та Донецької областей України, у 2014 році Сергій Григорович став добровольцем та змінив своє життя зі мирного на воєнне. Він був у зоні АТО з 2015 по 2016 рік. Перебував в гарячих точках, виконуючи бойові завдання, допомагав рятувати життя побратимів
Після повномасштабного вторгнення російської армії на багатьох напрямках на територію нашої держави, Сергій Луценко був призваний до лав Збройних сил України у грудні 2022-го року.
Унаслідок набутої під час війни хвороби, 5 квітня 2025 року в лікарні міста Черкаси перестало битися серце нашого захисника Сергія Григоровича Луценка.
Попрощалися із померлим захисником у Човновій 15 квітня. Провести Воїна-Захисника в останню путь прийшли односельці, представники Хорошівської селищної ради, жителі громади, цивільні та військові.
Поховали його з усіма громадянськими і військовими почестями на кладовищі в рідному селі. На кладовищі під час поховання слово мав староста Леонід Маркевич. Він коротко розповів життєвий шлях Сергія Луценка, висловив співчуття родині померлого.
Висловлюємо співчуття матері Вірі Дмитрівні та всім рідним і близьким померлого Воїна-Захисника.
Герої не вмирають, а залишаються назавжди в наших серцях.
Вічна слава і пам’ять Героям!
Підготувала Світлана Федоренко
