Цього року Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання» відзначила 10-тилітній ювілей.
Уже вдесяте державна установа «Музей коштовного і декоративного каміння» збирає поважне коло шановних науковців, геологів, краєзнавців, працівників музеїв та молодих дослідників. Співорганізаторами конференції є Українське мінералогічне товариство, ГО «Спілка геологів України», Державний гемологічний центр України Міністерства фінансів України, Інститут геологічних наук НАН України, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П.Семененка НАН України, ГО «Спілка буровиків України», Хорошівська селищна рада.
Перша конференція відбулася в 2008 році. Її учасниками та організаторами були працівники музею; геологи-пенсіонери, що працювали на Волинському родовищі камерних пегматитів; місцеві краєзнавці. Тоді вирішили проводити щорічні наукові конференції, основною метою яких мала стати популяризація музейного закладу. Проте згодом конференції мали й іншу функцію: в професійному колі учасників розглядали досягнення та проблемні питання геологічної галузі, дискутували про роль і місце вітчизняної музейної справи в світлі світових тенденцій.
До другої конференції в 2009 році був виданий збірник, який складався із 16 доповідей. Тематика його матеріалів, окрім геологічної науки, стосувалась вивчення проблем краєзнавства та туризму.
Після чотирирічної перерви, пов’язаної з фінансовими труднощами та суспільно-політичними процесами в державі, конференції відновили свою роботу. Музею коштовного і декоративного каміння на допомогу в їх проведенні прийшли науковці з Українського мінералогічного товариства. Наукові зібрання набули якісно вищого рівня.
З кожним роком тематика конференцій розширювалась. Це і обговорення оцінки перспективності освоєння багатих природними ресурсами надр України, і розгляд загальної ситуації в сфері природокористування, її сильних і слабких сторін, і висвітлення питань екології та інших проблем. Кількісно і якісно зросли напрацювання, що розкривають проблемні питання місцевого регіону та процесів освоєння саме його надр. Частина матеріалів конференцій стосується вивчення проблем туризму, краєзнавства, рекреаційного потенціалу, музеєзнавства.
Цьогоріч також значно розширилось коло учасників. Серед них заклади НАН України:Інститут геологічних наук, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семенка, Інститут геотехнічної механіки імені М.С. Полякова, Інститут проблем природокористування та екології, Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору. Національний науково-природничий музей; заклади МОН України: Державний університет «Житомирська політехніка», Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Коледж геологорозвідувальних технологій КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Криворізький національний університет, Луганський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, НаУ «Києво-Могилянська академія», Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова, Поліський національний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; державні установи: ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» МФУ, Державний гемологічний центр України МФУ, УкрНДІгаз; приватні організації: АТ «Укргазвидобування», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ТОВ «Укрбуррозвідка», ТОВ НВП «КАРАТ-БурСервіс», громадські організації: Спілка буровиків України, Спілка геологів України; органи державного самоврядування: Хорошівська селищна рада, Олевська міська рада (відділ культури).
Збільшення числа організаторів та учасників конференції свідчить про її високий статус. Сподіваємося, що конференція відбуватиметься ще багато років за підтримки співорганізаторів та друзів.
ДУ «Музей коштовного і декоративного каміння» висловлює вдячність Хорошівській селищній раді та колективу будинку культури за допомогу в проведенні десятої науково-практичної конференції. Ми разом відкрили вікно можливостей та окреслили перспективність якісних змін в туристичній привабливості рідного краю.
Віталія Яковлєва
