На жаль, знову страшна трагічна звістка надійшла до Новоборівської територіальної громади. На щиті повернувся додому житель селища Нова Борова, старший сержант, командир зенітно-кулеметного відділення Дитиненко Олександр Петрович. Він мужньо боронив Україну до останнього подиху, віддаючи все заради свободи своєї держави і народу.
Герой загинув 6 квітня у Донецькій області під час виконання бойового завдання.
Олександр Дитиненко народився 14 червня 1971 року у селі Турчинка, тоді Ягодинської сільської ради Володарськ-Волинського району.
Навчався Олександр в Іршанській загальноосвітній школі. З дитинства й усе життя любив фізичну культуру і спорт. У шкільні роки займався хокеєм, іншими видами спорту.
Після здобуття повної загальної середньої освіти був призваний на строкову військову службу, яку проходив у 1989-1991 роках.
Після служби в армії Олександр влаштувався на роботу в місті Житомирі на підприємство «Сантехмонтаж», де працював на посаді механіка вентиляційних систем.
Пізніше працював в Іршанській пересувній механізованій колоні, а потім на різних каменепереробних підприємствах.
Одружився Олександр Петрович у 1997 році. Разом зі дружиною Анжелою Анатоліївною народили та виховали двох прекрасних доньок Вікторію й Тетяну. Обидві вони вже дорослі, здобули гарну освіту, прокладають собі гідний шлях у житті.
Із початком повномасштабного вторгнення Олександр Дитиненко був мобілізований 21-го квітня 2023 року до 44-ї окремої механізованої бригади. Служив на посаді командира зенітно-кулеметного відділення.
Під час виконання бойового розпорядження 6 квітня 2025 року внаслідок удару FPV-дрону противника поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області старший сержант Олександр Петрович Дитиненко загинув.
Родина втратила батька, чоловіка, сина, громада – доброго сусіда, земляка, свідомого громадянина.
Дружина Анжела Анатоліївна розповідає про Олександра як про дуже добру людину, люблячого, уважного і турботливого батька. Він любив людей і ніколи нікого не засуджував. Дуже любив тварин. Лікарі кілька років тому ставили йому тяжкий діагноз, проте він свідомо й наполегливо працював над собою, щоб побороти хворобу. І свідомо, коли принесли повістку з ТЦК, пішов на службу в Збройні сили України, щоб захищати свою землю від окупантів. Він хотів, щоб його рідні могли жити з гордо піднятою головою.
Церемонія прощання і вшанування Героя відбулася в неділю 13 квітня. Попрощатися з Героєм-Захисником України прийшло багато людей. Траурний кортеж земліки зустрічали й проводжали живим коридором, віддаючи шану Воїну-Захиснику за його ратний подвиг. У Новій Боровій біля Алеї Пам’яті Героїв відбувся мітинг вшанування загиблого Воїна Олександра Дитиненка. Слово мав від Новоборівської селищної ради начальник відділу соціального захисту й охорони здоров’я Сергій Омельчук. Він висловив щирий сум із приводу загибелі шанованого жителя громади та співчуття родині Героя.
Відспівували загиблого Воїна Олександра у храмі святого Андрія Первозванного Православної церкви України. Після заупокійної служби похоронна процесія вирушила на місцеве кладовище. Тут перед присутніми виступив сусід Олександра Дитиненка, відомий на теренах колишнього Хорошівського району громадський діяч та в минулому керівник Іршанського ГЗК Віктор Анатолійович Сівченко. Він із сердечною теплотою розповів про свого сусіда як про добру порядну людину, яка завжди заслуговувала на повагу і шану.
Поховали Олександра Петровича Дитиненка з усіма громадянськими і військовими почестями. На його могилу лягли оберемки квітів, скроплених сльозами рідних і близьких людей.
Ім’я Олександра Дитиненка навіки записане на скрижалях історії України як Героя-Захисника нашої держави.
Герої не вмирають! Героям слава!
Підготувала Світлана Федоренко
