Розповідали, як два молодики з авто тривалий час купкувались біля однієї багатоповерхівки селища. Одна спостережлива жінка тривалий час пильнувала за ними, а потім підійшла і запитала, що вони тут роблять. Вони відповіли російською, що «прієхалі к знакомим», правда не сказали до яких. Вона запропонувала їм негайно «їхати звідси», бо викличе поліцію. Вони ретирувались і зникли з поля зору… https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5069956853083738&id=100002084214841
Хто вони? Звідки приїхали і з якою метою? Стає небезпечним вже навіть вже те, що вони говорили не українською мовою. А ми уже добре знаємо, як російським язіком УЯВИМО таке. Десь у російській Рязані чи Костромі йде війна, бо ж Україна, не оголошуючи війни сусіду, о 4 годині ранку розпочала бомбардування. На восьмий день війни біля помешкань у містах чи селищах РФ перебувають невідомі люди, які спілкуються українською мовою…
А тій мешканці селища – «респект і уважуха», як у говорять народі говорять!
Власникам магазинів чи інших об’єктів обслуговування варто переглянути зовнішні вивіски і забрати оті «ОТКРЫТО», «ЗАКРЫТО». У мене складаються асоціації з розвішеними триколорними онучами. Наше селище – є, було, є і завдали буде УКРАЇНСЬКИМ!
А «розвісники руцького міра» у наших селищах та містах скажу таке, слово «русский» в усьому світі поступово перетворюється у негативний прикметник…
Ми, українці, не маємо дати ЖОДНОГО шансу ворогу здолати нас на різних фронтах, у тому числі й інформаційному.
Мова має значення! Ми обов’язково переможемо! Пильнуймося та Тримаймося!
Олександр Голяченко
