Не лише на російсько-українському фронті у рашистів катастрофа, але й у царині зовнішньої політики. Пропоную ознайомитись із думкою дипломата, політика Павла Клімкіна про крах ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку).
***
ОДКБ кінець.
Не сьогодні і не завтра, але кінець.
Саміт Шанхайської організації співробітництва в Узбекистані це всім показав. Головним гравцем в Центральній Азії став Китай. Визнання путіна, що в Китаю є “занепокоєність та питання” щодо його війни з Україною, здивувало всіх. Китай починає ставитися до росії з презирством, відносини з росією охолоджуються. На стратегічному рівні вони і далі будуть говорити про партнерство, але допомагати Китай не буде. Скажемо чесно: повний програш путіна Китаю невигідний. Але раніше кремль був для Китаю партнером, хоч і молодшим.
Тепер він став васалом. росія хотіла стати незамінним для всіх глобальним гравцем, а стає периферійною невдахою. І справа не тільки в тому, що путіна тепер не зустрічають біля літака, хоча це багато про що говорить. Тепер він буде дивитися на Китай знизу догори. В якийсь момент Захід та Китай можуть домовитися замінити путіна і страх цього тепер завжди буде його доганяти. І все це завдяки Україні.
P.S. ОДКБ – військово-політична міжнародна організація, до якої входять білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, росія, Таджикистан. Для росії це утворення має цінність, як інструмент реалізації російської зовнішньої політики; засіб відновлення впливу росії на пострадянському просторі.
Підготував Олександр Голяченко
