«Вірую, бо абсурдно»
Якби вони не билися один з одним на смерть 14 (27) липня 1471 року, то вже 15 (28) липня там стояли б війська НАТО )
Шелонська битва пройшла 14 липня 1471 року на лівому березі річки Шелоні між московськими військами та новгородським ополченням. Попри чисельну перевагу новгородського війська, москві вдалося перемогти.
Новгородці розуміли, що своїх сил на протистояння з Іваном ІІІ не вистачає. Саме тому, об’єднавшись навколо Марфи Борецької, зробили ставку на союз із південним сусідом – Великим князівством Руським, Литовським та Жемойтським.
Вони покликали на княжий престол до міста Михайла Олельковича, а нового архієпископа відправили до київського митрополита, який знаходився на території Великого князівства Литовського.
Допомога від Великого князівства Російсько-Литовського не встигла прибути до Новгорода. Іван III виступив у похід разом із московською раттю, а також із союзними йому полками з Пскова, Тверського князівства та Касимівського ханства, всі вони теж стали учасниками битви. Для відсічі їм новгородці зібрали ополчення, яке очолив син Марфи Борецької – Дмитро.
Як випливає з новгородських джерел, новгородцям спочатку вдалося використати свою чисельну перевагу.
Але тут на новгородську піхоту обрушилася татарська кіннота, яка в цьому поході була основною ударною силою Івана ІІІ.
Дмитра Борецького було взято в полон і страчено, багато представників новгородської знаті зазнали жорстоких репресій. За свідченням літописців, новгородці втратили 12 тисяч убитими, 2,5 тисяч потрапили в полон.
Після закінчення Московсько-новгородської війни 1471 був укладений Коростинський мир між Іваном III і Новгородом Великим. Бояри присягнули на вірність москві, невдовзі Новгород увійшов до складу Великого князівства московського.
На пам’ятному меморіальному знаку – хитра казуїстична спроба приховати експансію та агресію москви щодо Новгорода. Згідно з нею виходить, що і Новгородська республіка, що обрала суверенне існування, і московська держава, що здійснювала експансію поглинання – обидва боролися один з одним за спільне “об’єднання”))
Валерий Снегирёв
Підготував О.Голяченко